Вплив зміни клімату та глобальна кліматична криза, COVID-19 стали складними викликами для урядів та суспільства всіх держав світу. Україна крім глобальних викликів, пов’язаних зі змінами клімату та пандемією, отримала найскладніший виклик за роки своєї незалежності – повномасштабну війну, ініційовану росією.
Перебуваючи в умовах воєнного стану з 24 лютого 2022 року, уряд країни разом із суспільством визнає нагальну необхідність пошуку та застосування різних технологічних рішень в оборонній сфері, а також потребу переходу на «зелену» енергетику та впровадження «зелених» технологій для забезпечення безперервного виживання та збереження людського капіталу.
Незважаючи на те, що контекст «зелених» технологій складний і включає не одну промислову галузь або сектор, все рівно простежується тенденція, що «зелена» інтелектуальна власність торкається компаній з усіх галузей, секторів та регіонів. Можна виділити наступні фактори впливу і розвитку «зелених» технологій та інновацій на різні галузі:
- промисловість – вимоги щодо розробки споживчих товарів, їх подальший ремонт і переробка;
- фінансова галузь – контроль та заохочення екологічно стійких інвестицій;
- сфера нерухомості – енергоефективність, екологічність та низький рівень відходів;
- транспортна та галузь інфраструктури – зменшення забруднення та заміна небезпечних матеріалів;
- технологічний сектор, який має стати основою для більшості технологій – від мережевої інфраструктури до великих даних та штучного інтелекту.
Якими законодавчими актами регулюється?
Наразі в законодавстві України відсутня дефініція «зелених» технологій, проте термін «зелений» зустрічається в різних законодавчих актах, концепціях, стратегіях, таких як: «Угода про асоціацію з ЄС», «Стратегія розвитку індустріальних парків на 2023-2030 роки» (акцентується увага на впровадженні інноваційного, ресурсоефективного та екологічно чистого виробництва), «Національна економічна стратегія на період до 2030 року», та орієнтований на декарбонізацію економіки, за рахунок підвищення енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії, розвитку циркулярної економіки та синхронізації з досягненням цілей «Європейського зеленого курсу».
Насамперед, в «Угоді між Україною та ЄС про участь України у програмі Європейського Союзу «Цифрова Європа» (2021-2027)» зазначається важливий момент, що цифрова трансформація економіки та суспільства, може сприяти «зеленому» переходу, глобальній конкурентоспроможності та підвищенню творчої різноманітності. Основними цілями відповідно до «Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС LIFE – Програмі дій з довкілля та клімату» є сприяння переходу до сталої, кругової, енергоефективної, заснованої на відновлюваних джерелах енергії, кліматично нейтральної та стійкої економіки з метою захисту, відновлення покращення якості навколишнього середовища (повітря, води, ґрунтів), а також зупинення втрати біорізноманіття, сприяючи, таким способом сталому розвитку.
Також можна додати такі законодавчі акти, міжнародні конференції та екологічні угоди:
– Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату,(1992 рік);
-Кіотський протокол,(1997 рік);
-Конференція з питань сталого розвитку ООН – “РІО+20: Майбутнє якого ми хочемо”, де відбулося обговорення питань екологічно чистої, ресурсозберігаючої, зеленої економіки для досягнення сталого розвитку, (2012 рік);
-Цілі сталого розвитку до 2030 року та Паризьку угоду, (2015 рік);
-Європейський зелений курс, (2019 рік);
-Новий план дій з циркулярної економіки (2020 рік), де важливими пунктами відзначено ліцензування майнових прав інтелектуальної власності та передачі технологій, особливо країнам, що розвиваються.
Роль прав інтелектуальної власності
В період проведення Конференції в м. Ріо-де-Жанейро під назвою «Саміт землі» в 1992 році – права інтелектуальної власності (ІВ) були ще відносно нерозкритим технічним питанням, обмеженим обговореннями експертів. Це суттєво змінилося у 1994 році з підписанням Угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності Світової організації торгівлі (Угода ТРІПС), положення якої мали далекосяжний вплив на багато сфер державної політики, таких як громадське здоров’я, навколишнє середовище та сільське господарство.
Роль прав інтелектуальної власності визначено статтею 7 Угоди ТРІПС, відповідно до якої охорона та забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності мають сприяти просуванню технологічних інновацій, передачі та розповсюдженню технологій на взаємну користь виробників та користувачів технологічних знань, та у спосіб, що сприяє соціальному та економічному благополуччю, а також балансу прав та обов’язків.
Отже, відбувається активне зростання популярності інновацій в дискурсах та політиці урядів, а також у стратегіях та діловій практиці приватного сектору. Інновації вважаються ключем до економічного зростання та вирішення нагальних глобальних проблем у багатьох сферах, що охоплюють охорону здоров’я, продовольчу безпеку, енергетику та сільське господарство. Для досягнення сталого розвитку та його вимірювання «у жовтні 2008 р. Програма ООН з довкілля (ЮНЕП) започаткувала ініціативу з аналізу розвитку «зеленої» економіки, реалізації політики підтримки інвестицій у «зелених» секторах та «озеленення» секторів з високим рівнем забруднення («коричневих»). В рамках цієї ініціативи ЮНЕП у березні 2009 р. була опублікована доповідь, яка містила звернення до національних урядів щодо дій, необхідних для економічного відновлення й підвищення сталості світової економіки. А також про необхідність застосування фінансових стимулів для «зелених» секторів, з основним акцентом на відновлення економіки, викорінення бідності, скорочення викидів вуглецю та протидії деградації екосистем».
Для того, щоб система інтелектуальної власності забезпечувала реальний і практичний внесок у розробку, розповсюдження та впровадження «зелених» технологій у країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, інноваційна інфраструктура в таких країнах повинна посилити охорону та захист прав інтелектуальної власності (ПІВ), щоби стимулювати розвиток активів інтелектуальної власності, що дозволить ліцензування прав інтелектуальної власності та співробітництво в дослідженнях і розробках, як засіб сприяння комерціалізації.
Права інтелектуальної власності в сфері зелених технологій
Найбільш важливими регулятивними механізмами, які сприяють технологічним «зеленим» інноваціям, є режими охорони права інтелектуальної власності, особливо це стосується патентного законодавства, але й не тільки його. Права інтелектуальної власності визначаються як головна причина стимулювання зелених інновацій і важлива передумова для розробки та передачі екологічно чистих технологій розвиненими країнами, тоді як країни, що розвиваються, вважають ПІВ та зловживання власниками прав ІВ, які базуються в розвинених країнах, основною перешкодою для ефективного доступу до «зелених» технологій для країн, які їх потребують.
Право інтелектуальної власності за об’єктним складом розподіляється на авторське право і суміжні права та право промислової власності. Право інтелектуальної власності в сфері «зелених» технологій, як і в інших сферах технологій, розподіляється на право промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, комерційні найменування, компонування напівпровідникових виробів, комерційні таємниці, наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції) та авторське право (науково-технічна документація, програмне забезпечення та алгоритми, технічна документація та ін.).
У сфері «зелених» інновацій патентна система зазнала набагато більше уваги, ніж інші аспекти права інтелектуальної власності, яким останніми роками приділяється основна увага щодо розвитку та розповсюдженню технологій пов’язаних зі зміною клімату. Патенти можуть бути видані на будь-які технічні інновації (винаходи, корисні моделі), що є новими та відповідають умовам патентоздатності. В Україні відповідно до ст. 16 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об’єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб), а об’єктом корисної моделі, може бути пристрій або процес (спосіб). Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід становить 20 років, на корисну модель 10 років. Отримання охоронного документа – патенту – відбувається через розкриття інформації й технологічних знань про технологію заявником, але патент надає надійну охорону ПІВ.
Охорона прав інтелектуальної власності в Україні на «зелені» технології може справді стати ключовим фактором у покращенні інноваційного розвитку та підтримці шляху країни до європейської інтеграції. Ефективна охорона прав інтелектуальної власності є важливим елементом співпраці з ЄС та іншими країнами, оскільки вона сприяє створенню сприятливого клімату для іноземних інвестицій та технологічного обміну. Також це допомагає вибрати найкращі практики та інструменти для розвитку власної системи охорони прав інтелектуальної власності. Наша компанія допоможе вам захистити ваші права і ваші вироби, тому звертайтеся за консультацією до наших юристів.
інновації / інтелектуальна власність / авторське право / зелені технології
