Коли говорять про інтелектуальну власність у бізнесі, часто це звучить як щось другорядне: спочатку продукт, продажі, масштабування – а вже потім торговельна марка. Але на практиці все працює інакше. У багатьох випадках саме бренд стає тим активом, який приносить найбільші та найдовші гроші. І кейс Михайло Поплавський – дуже показовий у цьому контексті.
Згідно з його декларацією, він володіє десятками торговельних марок і сотнями об’єктів авторського права, а лише роялті за рік принесли йому понад 17 млн грн. Це не просто новина – це кейс, який варто розібрати кожному підприємцю, креатору чи власнику бізнесу.
Як ім’я стає бізнес-активом
У декларації Михайла Поплавського – близько 50 торговельних марок і понад 130 реєстрацій авторського права. І що важливо – це не один бренд, а ціла екосистема. Серед зареєстрованих позначень:
- власне ім’я;
- сценічні образи («Юний орел»);
- назви продуктів («Ковбаса Ректорська», «Гарячі чебуреки»);
- культурні проєкти («Українська пісня року»)
Це класична стратегія «бренд-парасольки», коли одна особа або компанія системно закриває різні напрями діяльності через торговельні марки.
Юридично це дає одразу кілька переваг:
- монополію на використання назв у бізнесі;
- можливість ліцензування (і отримання роялті);
- захист від копіювання та паразитування на популярності
Фактично, це перетворення репутації в капітал.
Роялті як основне джерело доходу
Цікаво, що значну частину доходів формують не виступи чи зарплата, а саме роялті – винагорода за використання об’єктів інтелектуальної власності.
За 2025 рік:
- загальний дохід від роялті — 17,7 млн грн;
- окремо близько 8 млн грн виплачено приватним університетом.
Це означає, що торговельні марки та авторські права не просто «зареєстровані для галочки», а реально працюють у господарській діяльності. Найпоширеніші моделі монетизації – це використання бренду у власному бізнесі (заклади, продукти, освітні проєкти), ліцензування бренду іншим суб’єктам, комерціалізація контенту (пісні, шоу, книги), і головне – без належної правової охорони ці доходи були б або неможливими, або значно меншими.
Тобто, найцікавіше в цій історії – це не сам факт наявності торговельних марок, а те, як вони монетизуються. Значна частина доходу формується через роялті. Це принципово інший рівень бізнесу. Ви не продаєте товар чи послугу напряму – ви продаєте право користуватись брендом. І якщо бренд достатньо сильний, це може бути набагато вигідніше та стабільніше, ніж класична операційна діяльність. Саме тому у багатьох великих компаніях основна цінність – не в обладнанні чи офісах, а в бренді.
Але разом із цим з’являються і ризики, які часто ігнорують. Один із них – змішування брендів, коли одна й та сама або схожа назва використовується різними суб’єктами. Це може вводити в оману споживачів і створювати підстави для юридичних спорів. Особливо це актуально, коли бренд пов’язаний із публічними інституціями або освітніми закладами, де питання довіри має критичне значення.
Ще один ризик – надмірна прив’язаність до особистості. Коли бренд = конкретна людина, будь-які репутаційні зміни цієї людини автоматично впливають на всі бізнеси, які використовують цей бренд. У короткостроковій перспективі це може давати сильний ефект, але в довгостроковій – потребує дуже обережного управління.
Якщо ви розумієте, що у вашому бізнесі вже є назва, продукт, курс, блог чи навіть особистий бренд, який потенційно може приносити дохід – варто почати з правильної юридичної структури. Зареєструвати торговельну марку, оформити права, продумати модель монетизації та захистити себе від копіювання ще до того, як це стане проблемою.
У таких питаннях краще не діяти «інтуїтивно», а одразу будувати систему. Саме з цим ми і працюємо: допомагаємо оформити інтелектуальну власність так, щоб вона не просто існувала на папері, а реально приносила гроші та захищала бізнес. Звертайтесь – розберемо вашу ситуацію та підкажемо, як зробити бренд вашим активом, а не вразливим місцем.
інтелектуальна власність / авторське право / торговельна марка
