Коли мова заходить про поділ майна після розлучення, більшість уявляє квартири, автомобілі чи банківські рахунки. Але сучасний бізнес давно вийшов за межі лише «матеріальних» активів. Бренд, авторське право, торговельна марка, дизайн упаковки чи промисловий зразок можуть коштувати значно більше, ніж нерухомість. І саме навколо таких активів сьогодні виникає дедалі більше судових спорів.
Одну з показових справ нещодавно розглянув Верховний Суд. Колишнє подружжя роками спільно розвивало бізнес із виробництва та продажу насіння, створювало бренди й реєструвало об’єкти інтелектуальної власності. Проте після конфлікту права на торговельні марки та промислові зразки були переоформлені на доньку без згоди чоловіка. Судовий спір тривав кілька років і став важливим прецедентом для всієї сфери інтелектуальної власності в сімейних відносинах.
У чому полягав конфлікт
У 2019 році чоловік звернувся до суду з вимогою визнати недійсними договори про передачу майнових прав на торговельні марки та промислові зразки, які були оформлені його колишньою дружиною на їхню доньку. За словами позивача, усі ці об’єкти створювалися під час шлюбу для розвитку спільного бізнесу, а отже є спільною сумісною власністю подружжя.
Проблема полягала в тому, що реєстрація торговельних марок формально була здійснена лише на дружину. Саме цим часто користуються в подібних конфліктах: один із партнерів вважає, що якщо свідоцтво оформлене на нього, то він може одноосібно розпоряджатися правами. Однак суди дедалі частіше наголошують: сама реєстрація ще не означає, що права не є спільним майном подружжя.
Чоловік стверджував, що не давав письмової згоди на передачу прав доньці, а тому такі договори порушують його майнові права. Він також просив скасувати записи в державних реєстрах про нового власника торговельних марок і промислових зразків.
Що вирішив суд
Суд першої інстанції частково задовольнив позов та визнав договори передачі прав недійсними. Апеляційний суд пішов далі та скасував державну реєстрацію прав за новим власником – донькою подружжя. Проте справа дійшла до Верховного Суду, який звернув увагу на важливий нюанс: необхідно встановити, чи була нова власниця добросовісним набувачем прав.
Саме поняття «добросовісного набувача» стало ключовим у цій справі. Верховний Суд зазначив, що договір, укладений одним із подружжя без згоди другого, може бути визнаний недійсним лише тоді, коли інша сторона знала або не могла не знати про відсутність такої згоди.
Після нового розгляду апеляційний суд встановив, що донька чудово знала про конфлікт між батьками та судові спори щодо поділу майна. Більше того, їй було відомо, що права на торговельні марки й промислові зразки створювалися у межах спільного бізнесу подружжя. Через це суд дійшов висновку, що вона не може вважатися добросовісним набувачем.
У результаті суди остаточно підтвердили недійсність договорів та скасували державну реєстрацію прав на торговельні марки та промислові зразки за новим власником. Верховний Суд фактично підтвердив важливу правову позицію: майнові права інтелектуальної власності, створені під час шлюбу, можуть бути спільною сумісною власністю подружжя (а отже підлягають поділу).
Чому ця справа важлива для бізнесу
Ця справа показує, що інтелектуальна власність у сімейних спорах має таке ж значення, як і будь-яке інше майно. Торговельна марка може бути одним із найцінніших (в тому числі, й фінанасово) активів компанії, особливо якщо бренд уже впізнаваний на ринку.
Справу також можна вважати попередженням для підприємців, які ведуть сімейний бізнес. Дуже часто один із подружжя формально реєструє бренд на себе, не замислюючись про юридичні наслідки. Але у випадку конфлікту це не гарантує одноосібного контролю над правами.
Окремо варто звернути увагу на позицію суду щодо державної реєстрації. Суд прямо зазначив: недостатньо просто визнати договір недійсним, якщо записи в реєстрі залишаються чинними. Саме тому було скасовано і саму реєстрацію. Це важливий практичний момент для всіх спорів у сфері інтелектуальної власності.
Фактично суди підтвердили кілька важливих речей:
- майнові права на торговельні марки можуть бути спільною сумісною власністю подружжя;
- передача таких прав без згоди другого з подружжя може бути оскаржена;
- навіть родинні зв’язки не захищають нового власника, якщо він знав про порушення;
- записи у державних реєстрах також можуть бути скасовані через незаконну передачу прав.
Судова практика дедалі активніше визнає інтелектуальну власність повноцінним майновим активом у сімейних правовідносинах. Бренд, торговельна марка чи промисловий зразок можуть стати предметом поділу між подружжям нарівні з нерухомістю чи корпоративними правами.
Ця справа ще раз показує, наскільки важливо правильно оформлювати права на об’єкти інтелектуальної власності, особливо коли бізнес створюється у шлюбі або за участі кількох членів родини. Іноді одна неправильно оформлена передача прав може призвести до багаторічного судового спору та втрати контролю над брендом.
Якщо вам потрібна консультація щодо реєстрації торговельної марки, оформлення прав на бренд, передачі майнових прав чи захисту інтелектуальної власності – звертайтеся до нашої юридичної компанії. Ми допоможемо захистити ваш бізнес і уникнути ризиків ще до виникнення спору.
інтелектуальна власність / авторське право / сумісна власність подружжя / торговельна марка
