Telegram
Хто створив “Телеграм”
Історія створення популярного кроссплатформенного месенджера почалася на піку боротьби за вільне спілкування громадян без нагляду контролюючими державними органами. Творець “Telegram” Павло Дуров, відомий засновник і тепер уже колишній генеральний директор соціальної мережі “ВКонтакте”, почав пошуки засобу комунікації, захищеного від втручання спецслужб, для особистого спілкування зі своїм братом. Задуматися про створення максимально безпечного месенджера довелося після зовсім недружнього візиту спецназу в 2011 році. Усвідомлення того факту, що будь-які телефонні дзвінки, повідомлення в месенджерах або соціальних мережах не можуть гарантувати повну безпеку спілкування, і стало поштовхом для початку розробки нової програми.
Спільними зусиллями брати Дурови – Павло і Микола – створили проект, що дозволяє захистити особисті дані від будь-якого втручання ззовні. Звичайно, над програмою також працювали багато висококваліфікованих фахівців компанії Digital Fortress, що належить Павлу, і наймані на конкурсній основі світлі уми сучасності.
Як розвивався “Телеграм”
Спочатку експериментальну розробку, яка призначалася для особистого користування, було вирішено нести в маси з метою тест-драйву сервісу при великих навантаженнях. Ідея Павла Дурова створити додаток підвищеної безпеки офіційно втілилася в життя 14 серпня 2013 року. Тоді і побачила світ перша версія “Телеграма” для пристроїв на платформі iOS від компанії Apple. Незабаром вийшов варіант месенджера під Android і вже в листопаді “Телеграм” встановили близько мільйона користувачів.
У грудні 2013 Дуров вже запропонував 200 тисяч доларів у біткоїнах тому, хто зможе розшифрувати його переписку з братом. Шматок зашифрованого тексту був опублікований на сайті, але його так ніхто і не розшифрував. Після цього вже 300 тисяч доларів пропонували тому, хто зможе розшифрувати листування двох ботів Пола та Ніка. Нікому не вдалося прочитати зашифровані додатком повідомлення, через що Telegram став відомим, як найбезпечніший месенджер серед існуючих.
Питання безпеки
Політика “Телеграм” щодо охорони приватності незмінна. Дуров навіть будучи в ВК був неугодний владі, виступаючи центральною фігурою в вихорі скандальних подій. Ліберальні погляди і принципова позиція з приводу вторгнень в приватне життя з боку влади змусили Павла покинути власні володіння, продавши свою частку активів компанії.
З розвитком “Телеграма” в Росії представники державних відомств зацікавилися месенджером і не проти були отримати доступ до інформації користувачів, але Дуров опинився в цьому питанні непохитний. Принцип роботи програми полягає в наданні приватності всім власникам акаунтів, а передача даних навіть державним структурам суперечить цій позиції.
Згідно з рейтингом безпеки Фонду електронних рубежів (EFF), секретні чати месенджера мають максимальний бал – 7, а основний протокол шифрування – 4, тому що вважається, що зберігання ключів на серверах несе потенційну загрозу злому. Разом з тим, Дуров стверджує, що MTProto так само безпечний, а для перевірки цього факту кожен може спробувати себе в ролі зловмисника і спробувати зламати сервер “Телеграм”, отримавши при цьому грошову нагороду. Ключі зберігаються на різних серверах компанії, які знаходяться в різних країнах, що підкоряється своїм законам. З цієї причини вкрай проблематично на законних підставах змусити Дурова надати доступ до інформації користувачів. А зібрати пазл з ключів в результаті злому і зовсім не представляється реальним.
Telegram ― біла ворона у світі соціальних медіа. Хоч сервіс часто входить у десятку найпопулярніших світових платформ комунікації, в його команді лише близько 30 людей.
Telegram часто називають сервісом захищеної комунікації. Це не зовсім так: на відміну від сервісів Signal чи WhatsApp, за замовчуванням Telegram не кодує сповіщення та зберігає їх на своїх серверах. Повне шифрування можливе, лише якщо ввімкнути функцію таємних чатів ― і вона працює лише для особистого спілкування, а не для груп чи каналів.
Якщо автори Facebook познайомились у студентському гуртожитку, спільна історія творців Telegram почалась у ще більш ранньому віці. З частиною своїх теперішніх колег Павло Дуров познайомився ще у школі, а найближчим колегою, який відповідає за технічну частину проєкту, є старший брат Дурова Микола. Він — блискучий математик, представляв Росію на міжнародних змаганнях школярів із математики й інформатики, зрештою став дворазовим чемпіоном світу з програмування. Восени 2006-го зʼявився сервіс «ВКонтакті». На той момент соцмережа виглядала як один із багатьох клонів Facebook, що зʼявлялись по всьому світу. В перші роки роботи соцмережі брати Дурови продовжували жити з батьками ― у квартирі в радянській панельці на півночі Санкт-Петербурга.
У 2017-му Telegram мав 200 мільйонів зареєстрованих користувачів, які відправляли по 70 мільярдів повідомлень на день. За все платив Павло Дуров, якому заплатили за частку VK близько $300 мільйонів. Однак грошей потрібно було більше. У червні 2017-го Дуров спробував знайти вихід, випустивши свою криптовалюту. TON ― таку назву отримала система ― за ідеєю мала бути інтегрована в Telegram, і кожен користувач месенджера міг би легко отримувати чи надсилати «грами» ― одиниці віртуальної валюти. І якщо система криптовалюти Bitcoin обмежена сімома транзакціями на секунду, а Ethereum ― пʼятнадцятьма, планова потужність TON оцінювалась у мільйони транзакцій на секунду. Це перетворило б систему на «аналог Visa чи mastercard для криптовалют». Якби ці наміри були втілені, розробники Telegram коштом комісій з платежів легко закрили б питання з фінансуванням платформи.
Попередній продаж криптовалюти приніс Дурову й колегам $1,7 мільярда. Однак на справі поставила хрест Комісія з цінних паперів та бірж США. Там назвали привʼязку TON до месенджера поширенням незареєстрованих цінних паперів, побачили в роботі системи чимало можливостей для зловживань ― і звернули увагу, що із зібраних $1,7 мільярда майже все пішло на підтримку діяльності Telegram, а не на розробку криптовалюти.
Жодної реклами! Жодних ігор! Жодних хитрощів!» — так звучить принцип, який допоміг невеликій програмі для обміну повідомленнями обійти таких гігантів, як iMessage, WeChat, Facebook Messenger*, Snapchat, LINE, Kik Messenger, Kakao-Talk та багатьох інших при штаті 50 осіб.
Шлях WhatsApp не схожий на звичайну історію стартапу, де засновники мали ідею, яка змусила їх кинути коледж, створити команду і отримати передпосівне фінансування від гіганта на кшталт Facebook* або Google. Концепція WhatsApp була розроблена не студентами, а людьми, яким було за тридцять, і які мали стабільну роботу у відомій компанії.
Історія успіху засновника WhatsApp Яна Кума
Як уродженець України, іммігрувавши до США, за 20 років пройшов шлях від виживання на допомогу до створення найпопулярнішого у світі мобільного месенджера, купленого Facebook за $19 млрд.
Ян Кум обрав символічне місце для укладання угоди про продаж месенджера WhatsApp соціальної мережі Facebook. Разом із другим засновником сервісу Браяном Ектоном та партнером венчурного фонду Sequoia Capital Джимом Гетцем Кум вирушив у непримітну нежитлову білу будівлю за кілька кварталів від штаб-квартири WhatsApp у каліфорнійському Маунтін-В’ю. Тут раніше розташовувався офіс некомерційної організації North County Social Services, куди 37-річному Куму свого часу доводилося звертатися, щоб отримувати їжу соціальними талонами. Тепер три ключові для WhatsApp постаті поставили в історичній будівлі підписи під документом, затвердивши угоду, яка одразу зробила засновників месенджера мільярдерами. За проект зі скромним виторгом $20 млн найбільша світова соцмережа 19 лютого 2014 року виклала рекордні $19 млрд.
Кум, якому, за оцінкою Forbes, належить 45% WhatsApp – частка вартістю $6,8 млрд, народився і виріс у маленькому містечку під Києвом.
У вересні 2007 року майбутні творці WhatsApp нарешті порвали зі стомленою їхньою корпорацією Yahoo, де працювали 7 років, і влаштували собі реабілітаційну відпустку завдовжки на рік. Вони подорожували Південною Америкою, грали в улюблений командний фрісбі і насолоджувалися свободою. Обидва спробували влаштуватися у Facebook і провалилися.
Кум швидко придумав назву WhatsApp — посилання, що врізається в пам’ять, до питання «Як справи?» (What’s up?) За тиждень після свого дня народження, 24 лютого 2009 року, він заснував компанію WhatsApp Inc. в Каліфорнії. “Він все передбачив”, – каже Фішман. Сама програма на момент реєстрації юрособи ще не була готова, Кум цілодобово дописував код, щоб WhatsApp навчилося синхронізуватися з будь-яким телефонним номером по всьому світу, для цього він прочісував сторінку Wikipedia з повним списком міжнародних префіксів. На облік регіональних нюансів у засновника компанії пішло кілька місяців рутинної праці.
«Якогось моменту WhatsApp перетворився на засіб спілкування, — каже Фішман. – Ми почали використовувати його, щоб запитати: “Гей, як справи?” І хтось негайно відповів». Ян спостерігав, як змінюються статуси користувачів, на екрані свого Mac Mini у таунхаусі в Санта-Кларі, і все чіткіше розумів, що ненавмисно створив зручний сервіс-месенджер. «Мене зачаровувала ідея постійно бути на зв’язку з кимось, хто перебуває від тебе за тисячі кілометрів, за допомогою пристрою, який завжди носиш із собою», – каже Кум.
У жовтні Браян залучив для сервісу перші посівні інвестиції: $250 000 у проект вклали п’ять його знайомих – колишніх співробітників Yahoo. Ектон отримав статус співзасновника та частку у WhatsApp. Він офіційно став працювати в компанії 1 листопада 2009 року (аж до операції з Facebook Кум і Ектон зберігали сукупну частку 60%, що для технологічних стартапів дуже високий показник. Ян на правах автора ідеї та єдиного розробника протягом перших дев’яти місяців існування сервісу мав велику Перші співробітники також сукупно контролювали порівняно велику частку – близько 1%. Офіційно в компанії ці цифри не коментують).
Через зв’язки в Yahoo стартап підшукав собі приміщення під офіс — кілька кімнат на колишньому складі Евелін-авеню в Сан-Хосе. Решта будинку була зайнята сервісом Evernote, який зрештою «вижив» скромних сусідів зі своєї території. Взимку співробітники WhatsApp куталися у теплі ковдри, щоб зігрітися, а працювати їм доводилося за дешевими столами з Ikea. В офісі не було навіть фірмового логотипу сервісу. Вони так пояснювали схему проїзду: Знайдіть будинок Evernote. Обійдіть його. Позаду побачите двері без таблички. Стукайте», – згадує свою співбесіду один із перших розробників BlackBerry-версії WhatsApp Майкл Донохью.
Перші інвестиції та викуп компанії
У квітні 2011 року WhatsApp Inc. прийняла $8 млн від венчурного фонду Sequoia Capital, але з умовою: ніякої реклами в додатку.
У 2013 році, коли месенджер вже зібрав значну аудиторію, Sequoia Capital виділила ще $50 млн.
За рік сталася визначна подія, яка зробила власників додатку мільярдерами. Facebook купив What’s App Inc. за $19 млрд.
Приєднання до Facebook
У 2012 році, коли Facebook купив Instagram за $1 млрд, майданчик для обміну фотографіями мав 30 млн користувачів. За три наступні місяці аудиторія Instagram збільшилася до 80 млн осіб.
Угода Facebook та WhatsApp дозволила месенджеру отримувати по 25 млн нових користувачів в місяць.
Купівля WhatsApp імперією Марка Цукерберга спровокувала появу чуток про те, що додаток почне шпигувати за користувачами, збираючи їхні особисті дані. Однак Ян Кум категорично відкинув ці підозри, заявивши, що “повага до приватного життя закодована в ДНК WhatsApp”, і людям нема про що турбуватися.
Щодо того, як заробляє компанія, то першим продуктом, який приносить їй дохід, став Whatsapp Business API. Він дозволяє компаніям інтегрувати API-інтерфейси WhatsApp для бізнесу зі своїми системами, щоб зв’язуватися з клієнтами за допомогою повідомлень і автоматично обробляти їх запити.
Viber
Людей рідко цікавлять історії брендів, тільки якщо вони не мають властивість бути «гарною казкою» чи «таємничою загадкою». Додаток Viber якраз можна віднести до бренду, який має незвичайну та цікаву історію.
Ідея створення одного з найпопулярніших месенджерів в Україні стала романтичною історією кохання на відстані. Ізраїльтянин Тальмон Марко деякий час жив у Нью-Йорку та зустрічався з дівчиною з Гонконгу. Йому хотілося знайти простий та зручний спосіб спілкування з коханою по телефону. Рішення закоханий юнак так і не знайшов, натомість з’явилася ідея, яка перейшла у геніальну реалізацію. Тальмон Марко зі своїм другом, Ігорем Магазінніком та білоруськими розробниками створили додаток Viber у 2010 році. Назву вибрали датську – «Vibe» перекладається, як «Чібіс» – птах, який дуже мелодійно співає. Пізніше стали прирівнювати спів птаха до високої якості зв’язку, який надає програма.
З моменту створення месенджера відбулося багато змін та оновлень, додалися нові функції. На кожному етапі вдосконалення програми змінювався і логотип компанії. Починалося все з нагоди здійснювати безкоштовні дзвінки, тому початковий дизайн логотипу Viber включав назву бренду разом з іконкою телефону. Щоб нова програма відрізнялася від інших на ринку, важливо було вибрати оригінальний колір, який не схожий на інші логотипи. Фіолетовий став чудовим рішенням.
Коли компанія надала користувачам можливість здійснювати дзвінки та надсилати повідомлення на Android, логотип оновили, відображаючи нову доступну функцію. У 2013 році Viber повністю переробив програму, щоб підтримати новий стиль iOS 6 від компанії Apple. Логотип був перероблений також в унікальній формі, що поєднує квадрат та коло, яке назвали «squarcle». Пізніше були зміни від материнської компанії Rakuten, яка об’єднала бренди своїх дочірніх компаній, а цього року користувачі побачили ще одне оновлення – новий дизайн, що показує інноваційність компанії, бажання випередити час та прагнення вивести бренд на новий рівень.
Ідея створення
Думка написати програму для мобільних платформ прийшла ізраїльтянам Тальмону (Талмону) Марку та Ігорю Магазінніку. Саме ці юнаки були тими, хто створив Viber. Познайомились вони на службі в армії. ІТ-освіта та любов до гаджетів призвели до того, що із спільних інтересів почала народжуватися дружба, а потім ділове партнерство.
Історія майбутнього успішного бізнесу почалася з того, що згодом друзі роз’їхалися різними континентами і витрачали пристойні суми на міжнародні розмови. Використовували і Skype, і різні програми VoIP (голосова і відеотелефонія за допомогою комп’ютерних мереж).
Так з’ясувалося, що простого, доступного та безкоштовного продукту для власників смартфонів не існує. Необхідно було самим винаходити утиліту для мобільних пристроїв, щоб користувачам не довелося спочатку додавати один одного до списків контактів для дзвінків та повідомлень.
Розробка
З самого початку розробка велася біля Білорусі. Зробили це з міркувань економії. Розцінки американських, китайських, або навіть індійських фахівців, були б на порядок вищими. Із програмістів, які працювали над проектом, можна назвати прізвище білоруса Сергія Гончарика.
Над першою експериментальною версією працювала невелика група айтішників. На її створення пішло 2 місяці. Через рік остаточний варіант розмістили у ізраїльському AppStore.
Етапи розвитку
- 2 грудня 2010 р. програму запустили на iPhone. Спочатку його писали саме під операційну систему цих пристроїв.
- У 2011 – 2012 – вихід версії для Android.
- У травні 2012 – для BlackBerry, Bada та Windows Phone.
- У 2013 запущено десктопну версію для ПК на Windows і OS X.
- У 2014 році з’явилися безкоштовні відеочати (до цього – тільки в комп’ютерній версії)
- У 2015 засновано процедуру грошових переказів.
- У 2016 році додали функцію пересилання файлів різних форматів.
- З 11 серпня 2017 року вирішили проблему збереження всіх налаштувань та листування при зміні номера.
- У 2018 запустили можливість онлайн покупок у США та Великій Британії.
Хто власник
Розповімо докладніше про тих, хто створив програму та розвивав її, кому належить Вайбер зараз.
Тандем Мазінніка та Тальмона
Про біографію Тальмона Марка відомо небагато. В англомовній версії Вікіпедії написано, що він народився в Тель-Авіві, отримав ступінь у галузі IT та управління в Тель-Авівському університеті. В армії обіймав посаду ІТ-директора Центрального командування ізраїльських сил оборони. Потім переїхав до США, де провів більшу частину свого дорослого життя.
З 1997 до 2004 р.р. Марко був співзасновником та президентом ізраїльського провайдера Expand Networks. У 1998 р. відкрив фірму, яка розвивала файлообмінну мережу iMesh, до 2010 року була її президентом. У 2010 – заснував Viber разом з Ігорем Магазінніком, де до 2014 був генеральним директором.
Ігор Магазіннік народився СРСР, у місті Горький (нинішній Нижній Новгород). У 1991 році, у 16 років, переїхав із батьками до Ізраїлю. Здобув IT-освіту в університеті імені Бар-Ілана в Ізраїлі та ступінь MBA (магістр з менеджменту) в Open University. Служив у Армії оборони Ізраїлю.
Допомагав Тальмон Марко засновувати його перший стартап – файлообмінник iMesh, потім Viber. Живе та працює у кількох країнах, має ізраїльське та білоруське громадянство.
Фінансові нюанси
Обсяг вкладень становив щонайменше 20 млн доларів, точна частка кожного із засновників невідома. Частина акцій належала родині Марко, решта розподілялася між родиною Шабтай та кількома американськими інвесторами.
Компанію зареєстрували як резидента білоруського Парку високих технологій. Це давало великі податкові пільги та допомогло обійтися без позики коштів.
З лютого 2014 року контрольним пакетом акцій володіє холдинг з Японії, господарем якого є бізнесмен Хіроші Мікітані. До цієї угоди ходили чутки, що підприємство збираються продавати за 400 млн. доларів азіатській фірмі.
Магазіннік та Марко керували організацією з дня заснування до 2015 року, потім пішли, зайнявшись проектом в іншій області.
Про розробників Viber
Як і багато продуктів, Вайбер, того виду, в якому він представлений зараз, прийшов не відразу. Це довга історія еволюції, невдач та виправлення помилок.
- Вперше месенджер з’явився на ринку у 2010 році та працював лише на платформі iOS.
- Через два роки вийшли версії для таких систем як Android та Windows Phone.
- Ще за рік у месенджер було впроваджено послугу, що дозволяє здійснювати дзвінки на домашні телефони.
- У січні 2014 року компанія-розробник Вайбера була продана Rakuten за ціною більш ніж 900 мільйонів доларів.
- У 2015 році Вайбер побив рекорд Скайпу з полярності, випереджаючи його з метою сто мільйонів людей.
- На сьогоднішній день Вайбер, як і раніше, утримує високі позиції та продовжує розвиватися, випустивши версію для стаціонарних комп’ютерів.
Telegram / Viber / WhatsApp / інтелектуальна власність / авторське право
