Співачку Адель звинуватили у плагіаті

Плагіат — це одна з найсерйозніших загроз для творчої та наукової діяльності, яка порушує права авторів і підриває довіру до результатів інтелектуальної праці. Суть плагіату полягає у використанні чужих ідей, текстів або робіт без належного посилання на першоджерело, що по суті означає привласнення собі чиєїсь праці.. У добу цифрових технологій, коли доступ до інформації став надзвичайно простим, проблема плагіату набуває особливої актуальності, впливаючи на академічну сферу, мистецтво та бізнес. Розуміння сутності плагіату та способів його уникнення є ключем до підтримки чесності й розвитку творчого потенціалу суспільства.

Бразильський суд наказав вилучити трек Million Years Ago через плагіат

Суд у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) постановив призупинити відтворення пісні «Million Years Ago» співачки Адель на підставі того, що вона є плагіатом пісні «Mulheres» бразильського композитора Тонінью Жераеса (Toninho Geraes).

Бразильський суддя наказав вилучити пісню по всьому світу, зокрема на стримінгових сервісах Spotify, Deezer і YouTube, під загрозою щоденного штрафу в розмірі 50 000 реалів (приблизно 343 тисячі гривень) у разі невиконання рішення.

Автор Жераес стверджує, що трек Адель 2015 року є плагіатом музики його твору «Mulheres», записаного бразильським співаком Мартіньо да Віла на альбомі 1995 року. Компенсація, якої вимагає композитор, становить 1 мільйон реалів (6,8 млн гривень) як відшкодування моральної шкоди.

Крім того Жераес просить виплатити йому відшкодування збитків, а також всі суми авторської винагороди, заборговані з моменту виходу пісні Адель «Million Years Ago» в листопаді 2015 року, в грошовому еквіваленті та з урахуванням відсотків за прострочення платежу.

У рішенні згадано, що вперше зі співачкою намагалися зв’язатися у 2021 році, однак через відсутність відповіді почали збирати докази.

Зокрема, у суді представили технічний аналіз звукових хвиль (хвильових форм) і висновки експертів, а також врахували особисте судження судді, який почув обидві пісні й помітив відповідну схожість.

Адвокат пана Жераеса Фредіміо Тротта сказав: “Це знакова для бразильської музики пісня, яку часто копіювали, щоб створити успішні міжнародні хіти”. Він додав, що судова заборона має стримати іноземних співаків і лейбли, які “прагнуть вкрасти бразильські мелодії“, і пообіцяв забезпечити, щоб радіо- і телевізійні мовники, а також стримінгові сервіси по всьому світу були попереджені про рішення бразильського суду.

“Це стосується 181 країни, яка підписала Бернську конвенцію — міжнародний договір, що має гарантувати захист оригінальних художніх, літературних і наукових творів, до якого нещодавно приєдналася і наша країна”, — додав адвокат.

Судова заборона на виконання пісні вже набула чинності, але штраф застосують лише після того, як всі цифрові платформи будуть повідомлені про це. Адвокати композитора заявили, що будуть моніторити сайти й застосунки.

Це не перше твердження, що пісня Адель «Million Years Ago» є плагіатом. Ще у 2015 році турецькі слухачі звинуватили співачку, що її трек схожий на мелодію пісні 1985 року курдського співака Ахмета Кая під назвою «Acılara Tutunmak».

Верховний Суд роз’яснив, яка відповідальність настає за плагіат в Україні

Цитування твору наукового характеру в іншому творі для навчання без зазначення імені автора та джерела цитати є плагіатом. У разі доведення факту порушення прав суб’єкта авторського права, зокрема при плагіаті, підлягає стягненню компенсація за порушення немайнових і майнових прав.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду України у Постанові від 17 січня 2024 року у справі № 308/7570/18-ц за позовом про порушення особистих та майнових авторських прав і стягнення компенсації.

Суть справи: позивачка вказувала, що на сайті відповідача (державного вищого навчального закладу) було розміщено навчально-методичний комплекс для студентів за авторством співвідповідачки – доцента кафедри університету, в якому використано частину автореферату дисертації позивачки на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. Оскільки позивачка дозволу на використання автореферату відповідачам не надавала, то вважала, що порушено її немайнові та майнові авторські права, та просила стягнути компенсацію.

Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки законом встановлена можливість відтворення уривку з твору без згоди автора, якщо цей твір створено для навчання, а інший твір, у якому відтворюється уривок, теж створений для досягнення цієї цілі. Відтворення частини автореферату позивачки в навчально-методичному комплексі можливе і без згоди автора, оскільки це є вільним відтворенням примірника твору для навчання.

Верховний Суд України не погодився з таким висновком і зазначив, що за загальним правилом використання твору як об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання цього об’єкта.

Верховний Суд України підкреслив, що умовою для правомірності цитування є зазначення імені автора твору та джерела, з якого та чи інша цитата запозичується, що має вказати на походження процитованого твору, який використовується без дозволу автора.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є, зокрема, плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Компенсація підлягає стягненню в разі доведення факту порушення прав суб’єкта авторського права, зокрема при плагіаті. Для задоволення вимоги про стягнення компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які кваліфікуються як порушення авторського права. Для визначення розміру такої компенсації враховується, зокрема: факт порушення прав і яке саме порушення допущено; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об’єктів); принципи приватного права (добросовісність, справедливість, розумність).

У цій справі суди врахували, що відповідачка використала твір без дотримання такої умови правомірності цитування, як зазначення імені автора твору та джерела. З урахуванням того, що суди встановили факт плагіату (використання частини автореферату позивачки було без зазначення її імені та джерела), Верховний Суд України вважає, що вимога про стягнення компенсації підлягає задоволенню.

Плагіат є серйозною перешкодою для розвитку науки, мистецтва та суспільства в цілому. Він не лише порушує права авторів, але й підриває принципи доброчесності, що є основою для довіри та справедливості у творчій та академічній діяльності.

Ефективна боротьба з плагіатом починається з усвідомлення його шкоди та важливості дотримання авторських прав. Сучасні технології, освітні програми з доброчесності та суворі правила академічної етики є ключовими інструментами для зменшення розповсюдження цього явища.

Культивування поваги до чужих ідей та стимулювання до культури оригінальності творів прямо сприяють не лише зростанню індивідуальної відповідальності, а й підвищують рівень довіри в суспільстві. Визнання важливості уникнення плагіату є необхідним кроком для створення середовища, де чесність і творчість є рушійною силою прогресу.

/ / /

X