Штучний інтелект (ШІ) став невід’ємною частиною нашого життя, і багато компаній впроваджують його у свою діяльність, щоб покращити свій бізнес. Наприклад, Netflix використовує AI, щоб рекомендувати користувачам новий контент, а Uber використовує його для обслуговування клієнтів, виявлення шахрайства та оптимізації маршруту. Незважаючи на свої переваги, широке використання ШІ також загрожує ролі людей у традиційних професіях і викликає етичні проблеми.
ChatGPT, система чат-ботів зі штучним інтелектом, випущена OpenAI у листопаді 2022 року, є чудовим прикладом можливостей ШІ. Він використовує прогностичну модель, щоб переглядати Інтернет і відповідати майже на все, що тільки спадає на думку, від реп-пісень до сценаріїв фільмів і есе. Він був підданий величезній кількості даних, що дозволяє штучному інтелекту вміти передбачати послідовність слів і складати неймовірно довгі пояснення. Однак, наскільки це вражає, на стільки ж це викликає занепокоєння і тривогу.
Використання ChatGPT у судовому процесі в України
Історія справи
У лютому 2022 року Приватне підприємство (ПП) звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило стягнути з особи 4,7 млн грн заборгованості.
Рішенням Господарського суду Черкаської області, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2023 касаційну скаргу ПП задоволено частково.
Верховний Суд у цій постанові вирішував питання заповнення прогалини в законодавстві щодо наслідків невнесення учасниками товариства додаткових внесків для збільшення статутного капіталу, прийнятого до набрання чинності новим Законом від 6.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який регламентує інакше порядок збільшення статутного капіталу та наслідків несплати додаткових внесків. Суд виснував, що невнесення учасником додаткового внеску не дає підстави для стягнення з нього цього внеску через суд. Суд також зазначив, що нове законодавство не може застосовуватися до правовідносин, що виникли до його прийняття.
Верховний Суд погодився з попередніми судами, що позов товариства про стягнення додаткового внеску з учасника є необґрунтованим.
22 січня 2024 року адвокат – представник позивача подав до Верховного Суду заяву про роз`яснення постанови суду касаційної інстанції від 11.12.2023, стверджуючи, що встановив ряд обставин та понять, які підлягають роз`ясненню, з метою їх вірного розуміння та майбутнього застосування норм права при вирішенні спірних правовідносин.
В обґрунтування необхідності роз`яснити поняття «добровільне зобов`язання», вжите у постанові Верховного суду, адвокат, серед іншого, послався на відповіді, що надав штучний інтелект ChatGPT в ході аналізу цього поняття, а також вказав, що вжите судом поняття суперечить теоретичному поняттю, закріпленому в нормах матеріального права.
На засіданні адвокат процитував зміст цього поняття, що надав визначення ChatGPT, звертаючи увагу на те, що ChatGPT ідентифікував дану правову конструкцію як зобов`язання, до якого сторони дійшли добровільно (за власним волевиявленням). Тому, на думку адвоката заявника, суду ще треба додатково визначити суб`єктів, об`єкт та зміст такого поняття, та роз’яснити його відмінності від слова «зобов`язання».
Реакція суддів на застосування ШІ
Судді Верховного Суду не сприйняли доводи адвоката з посиланням на Штучний інтелект.
По-перше, тому що в Україні поки що «не затверджені етичні стандарти та норми, які регулюють використання штучного інтелекту в судочинстві…».
По-друге, заявник фактично просить Верховний Суд спростувати чи підтвердити те, що з окресленого питання згенерував штучний інтелект «ChatGPT», який не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені судом в судовому рішенні.
У такий спосіб, зазначили судді, заявник поставив під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення цього питання у рішенні, що набуло статусу остаточного, чим знехтував авторитет судової влади.
Тобто, у справі, що розглядається, учасник, на думку суддів, використовує технологію ШІ не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки – з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.
«Технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень», – підкреслили судді Верховного суду.
«Протиставлення учасником судового процесу у процесуальній заяві висновків судової палати Верховного Суду з правового питання та штучного інтелекту, що немає нормативного регулювання та науково доведеного підґрунтя для використання, як підстава для роз`яснення рішення суду «неминуче спричиняє проблеми з точки зору впливу на авторитет Верховного Суду, його судової практики та довіри до судової влади в цілому», – зазначають судді Верховного суду.
Відповідну ухвалу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (КГС ВС) виніс 8 лютого 2024 року по справі 925/200/22, в якій, зокрема, йдеться про наступне:
«Підсумовуючи викладене, Верховний Суд вважає, що дії заявника у сукупності (подання завідомо безпідставної заяви на роз`яснення постанови касаційної інстанції, право на роз`яснення якої не передбачено статтею 245 ГПК України, апелювання до “позиції” штучного інтелекту “ChatGPT”, згенерованого ним у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд) є виявом неповаги до суддів Верховного Суду, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача.
Заява є явно необґрунтована та завідомо безпідставна (фактично зводиться до незгоди з рішенням суду, повторного перегляду висновків суду з наданням іншого судового тлумачення та наданні відповіді на питання, що взагалі не були предметом спору), не відповідає завданню господарського судочинства та є зловживанням правом на подання заяви, тому Верховний Суд вважає її неприйнятною згідно зі статтею 43 ГПК.»
Отже, Верховний суд вирішив визнати подання (із цитуванням висновків ШІ) адвокатом Приватного підприємства заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 925/200/22 зловживанням процесуальними правами і залишити її без розгляду.
Не всі погоджуються з рішенням суддів Верховного суду
Слід зазначити, що суддя того ж Верховного суду Ганна Вронська висловила з приводу піднятого питання окрему думку. Так, вона підкреслила, що саме по собі посилання на інформацію, що була згенерована за допомогою технологій ШІ, за відсутності інших обґрунтованих обставин, які б свідчили про недобросовісні процесуальні дії особи, не може визнаватися зловживанням процесуальними правами.
«У заяві відсутні будь-які принизливі, образливі чи інші негативні висловлювання, відверта демонстрація неповаги до Суду тощо»,– зауважила пані Вронська.
Вона також відмічає, що чинне господарське процесуальне законодавство не містить заборони використання технологій ШІ під час здійснення господарського судочинства. Крім того, у судовій практиці відсутній усталений підхід та чіткі критерії, за якими використання ШІ учасниками судового процесу може визнаватися зловживанням процесуальними правами.
Підсумовуючи вищеописане, можемо стверджувати, що однією з найбільших проблем зі штучним інтелектом є відсутність меж регулювання та дієвого законодавства (в різних сферах) щодо ШІ. Хто контролює та відповідає за ці системи, і хто може нести відповідальність за прийняті рішення? Без належного регулювання важко забезпечити дотримання етичних принципів, які керують розробкою ШІ. Крім того, зростання використання ШІ викликає питання щодо конфіденційності, захисту даних і прозорості. А от в питаннях авторського права норми в загальному, але все ж є. І про це ми неодноразово розповідали в своїх статтях та на особистих консультаціях нашим клієнтам.
ChatGPT / інтелектуальна власність / авторське право / суд / штучний інтелект
