«Щедрик» звучав та продовжує звучати і в українських будинках, і на кращих концертних майданчиках. Щедрівка, на основі якої композитор Микола Леонтович створив легендарну пісню, яка підкорила весь світ. Вона стала символом багаторічної боротьби українців за незалежність від росії. У 2022 році виповнилося 100 років від дня американської прем’єри «Щедрика» та 145 років із дня народження геніального українського композитора Миколи Леонтовича.
Історія
Ця пісня стала символом Різдва. Її виконують найвідоміші музиканти по всій планеті, вона звучить у фільмах та рекламі, її вистукують м’ячами баскетболісти NBA. Це — колядка Carol of the Bells, що приносить радість усім народам, які святкують Різдво. Однак у світі досі мало хто знає, що пісня має дохристиянське коріння та походить з України. Її автентична назва — «Щедрик». А музику на основі прадавньої української мелодії написав талановитий український композитор Микола Леонтович. Перш ніж стати символом Різдва, мелодія була хітом української дипломатії в Європі й навіть інструментом української боротьби за незалежність від росії. 1919 року пісня уперше прозвучала в Празі (Чехія), а 1922 року — в Нью-Йорку (США). І лише в 1936 році з’явилася на світ її англомовна версія — Carol of the Bells.
«Carol of the Bells — українська різдвяна колядка; автор музики — М. Леонтович; слова й аранжування — П. Вільговський». Так зазначено в партитурі, що вийшла друком у Нью-Йорку 1936 року в музичному видавництві Carl Fisher. Те саме зафіксовано в численних нотах пісні Carol of the Bells, які щороку на Різдво розгортають її виконавці в усіх куточках планети. Однак, як не дивно, цей музичний твір до Різдва не має жодного стосунку, не є колядкою та навіть не пов’язаний із зимою.
Це давня українська обрядова пісня, яку співали навесні: в березні, коли додому поверталися ластівки. Належить вона до жанру щедрівок — питомо українських новорічних пісень, що їх виконували на території прадавньої України ще до прийняття християнства. Тоді на наших землях Новий рік зустрічали в березні. Тому в оригінальному тексті, на відміну від англомовного, йдеться про ластівку, а не дзвоники (англ. bells — дзвіночки), а справжня назва пісні — «Щедрик», від слова «щедрий», що також означає плідний, життєдайний. Упродовж століть це була проста одноголоса мелодія на чотири ноти.
Тривалий час пісня побутувала в українському фольклорі, поки на зламі XX ст. її не почув талановитий український композитор Микола Леонтович (1877–1921 роках). На основі простої одноголосої мелодії він написав той хоровий шедевр, який нині співає на Різдво весь світ.
За створення майбутнього різдвяного хіта композитор взявся 1910 року. Тоді, за порадою професора київської консерваторії Болеслава Яворського, він розробляв на «Щедрикові» ефект мотиву-ostinato – той самий принцип повторюваності основної мелодії пісні (первинних чотирьох нот), яким упродовж наступних ста років бавитимуться різножанрові виконавці Carol of the Bells.
Над своїм шедевром Микола Леонтович працював роками. Аж через шість років, у серпні 1916 року, він надіслав рукопис «Щедрика» (пісні для мішаного хору тa капела, тобто співу без музичного супроводу) відомому київському диригенту Олександрові Кошицю. За кілька місяців пісня вперше прозвучала в Києві (Україна).
Факти, які не можливо оминути:
- У 2003 році «Щедрик» був занесений до Національного реєстру звуків США, що зробило цей твір частиною культурної спадщини США і ще більше підвищило статус Щедрика, як одного з найвідоміших музичних творів світу;
- Микола Леонтович був убитий під час Різдва 1921 року, на піку своєї творчої кар’єри. Він загинув від пострілу, ймовірно, через політичні причини, хоча точні обставини його смерті залишаються невизначеними;
В Україні пісня стала символом новорічно-різдвяних свят, її виконують як у класичних, так і в сучасних аранжуваннях на різних музичних заходах;- Після 1936 року Щедрик отримує нове дихання та вчергове здобуває світову популярність. Пісню виконують найвідоміші хори США та усього світу, з’являються оркестрові версії пісні, рок-виконання, джазові стандарти, електро, техно, диско, метал — сьогодні це тисячі найрізноманітніших аранжувань. Серед відомих виконавців — Мормонський хор скинії, гурти «Пентатонікс», «Піано Ґайс», нью-йоркський філармонійний оркестр під керівництвом Леонарда Бернстайна, американський гітарист Ел ді Меола, іспанський оперний тенор Пласідо Домінго та багато, багато інших.
- В 2023 році 5 січня на екрани українських кінотеатрів виходить фільм української режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко за сценарієм Ксенії Заставської «Щедрик» (світова прем’єра відбулась 4 березня 2023 року). Фільмі розповідається про життя трьох родин різних національностей: українців, поляків та євреїв, об’єднаних спільною бідою – війною, вони живуть у місті Станиславові (нинішньому Івано-Франківську). Після репресивної системи СРСР вони відчувають на собі каральну машину Третього Рейху, а потім на зміну німцям приходить “совок”. Головна героїня фільму, пані Софія, вчителька співу, навчає свою доньку Ярославу щедрівці та із захватом розповідає, що її дідусь товаришував з Леонтовичем, а “Щедрик” колись звучав не лише у Києві у великій залі, йому також аплодували стоячи в Нью-Йорку. Завдяки тому, що маленька Ярослава заспівала “Щедрика” своїм польським сусідам – сім’ї Калиновських, родини між собою потоваришували. У фільмі яскраво відобразили як німці знущались з людей, але НКВД-ти це робили в рази жорстокіше і абсолютно нікого не шкодували. З кожною окупацією Софія забирала та переховувала дітей сусідів. Саме через “Щедрика” маленька Яся дізналась про усю жорстокість СРСР та щедрівка стала певним символом віри та надії у щось краще і навіть у фінальній сцені, Яся разом із іншими дівчатками співали “Щедрика”. Не будемо розповідати весь сюжет трагічної історії цих сімей, якщо ви ще не дивились фільм, то обов’язково подивіться – бо цей фільм мають подивитись всі свідомі українці.
Нині пісня українського композитора Миколи Леонтовича продовжує жити та надихати. Щороку на Різдво з’являються нові аранжування Carol of the Bells. Хоча досі у світі є багато виконавців, які нічого не знають про українського композитора, а тим більше про Українську Народну Республіку (УНР). Історію цієї доби української державності навряд чи можна знайти в закордонних підручниках світової історії, але саме ці роки формували національну свідомість та незламний дух цілої нації українців. Сьогодні інші часи, але боротьба триває і ми знову гуртуємося навколо української культурної спадщини.
інтелектуальна власність / авторське право / Микола Леонтович / Різдво / Щедрик
