Українське спортивне законодавство майже не змінювалося понад 30 років. Чинний Закон України «Про фізичну культуру і спорт» був ухвалений ще у 1993 році, коли професійний спорт, трансферний ринок, кіберспорт, комерційні права та сучасна система корпоративного управління спортивними клубами лише починали формуватися. Сьогодні ж спорт є повноцінною галуззю економіки, яка охоплює професійні клуби, спортивні федерації, інвесторів, спонсорів, медіаправа та об’єкти інтелектуальної власності.
Саме тому у Верховній Раді зареєстровано новий законопроєкт «Про спорт» №15169, який має замінити чинний закон і запровадити сучасну модель управління спортивною сферою. Документ уже став предметом активного обговорення серед юристів, спортивних федерацій, представників клубів та адвокатської спільноти. У Національній асоціації адвокатів України наголошують, що законопроєкт є масштабною реформою, однак окремі його положення потребують додаткового аналізу через можливі правові ризики.
Чому Україні потрібен новий закон про спорт
За останні десятиліття спортивна індустрія кардинально змінилася. Сьогодні професійний спорт – це не лише змагання, а й бізнес, який передбачає укладення контрактів, залучення інвестицій, продаж телевізійних прав, використання торговельних марок, трансфер гравців, спонсорські угоди та комерціалізацію брендів.
Водночас чинне законодавство значною мірою орієнтоване на державну систему фізичної культури і вже не відповідає сучасним реаліям. Саме тому законопроєкт №15169 пропонує комплексно врегулювати діяльність усіх учасників спортивних правовідносин. Зокрема, документ визначає права та обов’язки спортивних організацій, спортсменів, тренерів, професійних клубів, ліг, федерацій та організаторів спортивних заходів. Також окрему увагу приділено фінансуванню спорту, принципам управління спортивними організаціями, взаємодії держави з федераціями та розвитку клубної системи.
Фактично законопроєкт покликаний наблизити українську модель спорту до європейських стандартів управління.
Які зміни очікують спортивні клуби
Одними з головних учасників реформи стануть саме спортивні клуби. Для професійного футболу, баскетболу, волейболу та інших видів спорту нові правила можуть означати суттєві зміни в організації діяльності.
Проєкт закону пропонує встановити єдині вимоги до корпоративного управління спортивними організаціями. Йдеться про більш прозору систему прийняття рішень, чіткі вимоги до статутів, внутрішніх положень, фінансової звітності, внутрішнього контролю та аудиту. Крім того, передбачаються механізми запобігання конфлікту інтересів і врегулювання дисциплінарних спорів.
Для футбольних клубів це означає необхідність переглянути установчі документи, внутрішні регламенти, систему корпоративного управління та процедури ухвалення управлінських рішень.
Особливо актуальним це стане для клубів, які співпрацюють із міжнародними партнерами або планують залучати інвесторів. Прозорі правила управління є одним із ключових критеріїв оцінки спортивних організацій у Європі.
Інтелектуальна власність стає одним із ключових активів спорту
Для професійних клубів особливе значення має ще один аспект реформи – посилення ролі інтелектуальної власності.
Сучасний футбольний клуб володіє значною кількістю нематеріальних активів: торговельними марками, логотипами, клубною символікою, дизайном екіпірування, відеоконтентом, фотографіями, офіційними трансляціями, мобільними застосунками, цифровими платформами та іншими об’єктами інтелектуальної власності.
Саме тому питання захисту інтелектуальної власності було окремо порушене під час обговорення законопроєкту в Національній асоціації адвокатів України. Учасники наголосили, що сучасне спортивне законодавство повинно враховувати механізми захисту комерційних прав клубів, федерацій та інших учасників спортивної індустрії.
Для професійних футбольних клубів це питання має особливе значення, адже бренд клубу нерідко є одним із його найдорожчих активів.
Чого навчає європейський досвід
Запропонована реформа багато в чому орієнтується на європейську модель організації спорту. У більшості країн Європи держава визначає лише загальні правила функціонування спортивної сфери, тоді як значна частина управлінських повноважень належить незалежним спортивним федераціям та професійним лігам. Такий підхід діє, зокрема, у Німеччині, Франції, Італії та Нідерландах, де спортивні організації мають високий рівень автономії, але водночас зобов’язані дотримуватися вимог щодо корпоративного управління, фінансової прозорості та доброчесності.
Наприклад, у Великій Британії значну роль відіграють кодекси належного корпоративного управління для спортивних організацій. Клуби та федерації, які отримують державне фінансування, повинні відповідати вимогам щодо незалежності керівних органів, прозорого управління, фінансового контролю та запобігання конфлікту інтересів.
Водночас у країнах Європейського Союзу велика увага приділяється захисту прав спортсменів, прозорості трансферних процесів, ефективному вирішенню спортивних спорів та охороні комерційних прав клубів. Саме ці підходи поступово інтегруються і в український законопроєкт.
Які правові ризики вже бачать юристи
Попри позитивне сприйняття самої ідеї реформи, експерти звертають увагу на низку положень, які потребують доопрацювання. Під час професійного обговорення в НААУ юристи аналізували можливі ризики, пов’язані з корпоративним управлінням спортивними організаціями, розмежуванням повноважень між державою та спортивними федераціями, порядком вирішення спортивних спорів, захистом прав учасників спортивних відносин, інвестиційною привабливістю галузі та регулюванням інтелектуальної власності.
Для професійних клубів це означає, що після ухвалення закону може виникнути необхідність комплексного перегляду внутрішньої документації, контрактів із працівниками, статутів, політик корпоративного управління та механізмів захисту комерційних активів.
Особливо це стосується футбольних клубів, діяльність яких одночасно регулюється українським законодавством, регламентами Української асоціації футболу, міжнародними правилами FIFA та UEFA, а також цивільним, трудовим, податковим і корпоративним законодавством.
Тому законопроєкт «Про спорт» може стати наймасштабнішою реформою українського спортивного законодавства за останні десятиліття. Його мета – створити сучасну модель управління спортивною сферою, наблизити її до європейських стандартів та забезпечити прозорі правила для клубів, федерацій, спортсменів і бізнесу. Водночас нові правила вимагатимуть від спортивних організацій адаптації внутрішніх документів, перегляду системи корпоративного управління та більшої уваги до захисту інтелектуальної власності й договірних відносин.
Якщо ви представляєте спортивний клуб, федерацію чи іншу спортивну організацію та потребуєте юридичного супроводу, звертайтеся до нашої юридичної компанії. Ми допоможемо оцінити вплив законодавчих змін, привести діяльність у відповідність до нових вимог і забезпечити надійний захист ваших прав та інтересів.
