Право sui generis

Що таке право особливого роду (sui generis)

Sui generis (сві ґенерис; букв. своєріднийєдиний у своєму роді) – походить від латинської та означає унікальність правової конструкції (акту, статусу, закону тощо), яка, незважаючи на наявність схожості з іншими подібними конструкціями, в цілому не має прецедентів. Унікальність будь-якого з випадків «sui generis» часто стає предметом затяжних суперечок.

Sui generis – це вислів, який буквально означає «твій рід». У цьому сенсі, як sui generis ми позначаємо те, що є єдиним чи винятковим.

Таким чином, ми говоримо, що щось є sui generis коли ми його визначаємо, як некласифікований, неординарний (Наприклад, «ця порцелянова ваза з трьома ручками здається мені дуже sui generis»).

А от людина sui generis – буде в тому випадку, коли здаватиметься нам дуже оригінальною або екстравагантною: «Петро завжди зі своїм стилем одягання so sui generis».

Цей термін використовується у найрізноманітніших дисциплінах для позначення всього унікального у своєму роді, що не входить у звичайні параметри речей цього виду.

Таким чином, це латинізм, тому його слід писати курсивом і з тильдою, хоча він також визнає, що він кастильований, і може бути написаний круглим і з тильдою: sui generis.

Sui generis у філософії – поняття, яке позначає ту ідею, сутність чи реальність, які не можуть бути включені в більш широке поняття через свою унікальність та специфіку.

Sui generis у праві – це юридичне поняття, яке застосовується до будь-якої справи, яка через свою унікальність вимагає особливого та унікального тлумачення органом влади.

Sui generis в мистецтві – ми маємо на увазі всі ті художні прояви, які виходять за межі свого жанру та загальноприйнятих завдяки своїй якості та актуальності: «Перший альбом Шарлі Гарсія був дуже sui generis”.

Погляд через законодавство України про авторське право

Стаття 3 нового закону України «Про авторське право і суміжні права» (надалі – «Закон») наголошує, що  положення цього Закону спрямовані на охорону та захист особистих немайнових прав і майнових прав, в тому числі суб’єктів права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, зазначених у статті 33 цього Закону.

А от стаття 33 Закону визначає, що ж таке право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою.

«Неоригінальним об’єктом, згенерованим комп’ютерною програмою, є об’єкт, що відрізняється від існуючих подібних об’єктів та утворений у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об’єкта.

Твори, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою».

Тобто, іншими словами – якщо програма створила сама (шляхом власного функціонування) БЕЗ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ участі фізичної особи – то це НЕОРИГІНАЛЬНИЙ ОБʼЄКТ. А якщо фізична особа долучилась (здійснювала команди, корегувала роботу технологій, задавала напрямок тощо) – то такі твори  вважаються ОРИГІНАЛЬНИМИ, які згенеровано компʼютерною програмою.

А хто ж є субʼєктами такого права sui generis за Законом?

«Суб’єктами права особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою, є особи, яким, з урахуванням вимог цієї статті, належать майнові права або які мають ліцензійні повноваження на комп’ютерну програму – автори такої комп’ютерної програми, їх спадкоємці, особи, яким автори чи їх спадкоємці передали (відчужили) майнові права на комп’ютерну програму або правомірні користувачі комп’ютерної програми. Договором можуть визначатися інші умови належності права особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані відповідними комп’ютерними програмами».

Важливо:

1) У результаті утворення неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, особисті немайнові права не виникають. Отже, автора ми не вкажемо,

2) Обсяг майнових прав суб’єкта права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, визначається відповідно до норм в статті 12 Закону,

3) Право особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, виникає ВНАСЛІДОК ФАКТУ ГЕНЕРУВАННЯ цього об’єкта і починає діяти з моменту такого генерування,

4) Строк чинності права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, спливає через 25 років (з моменту генерування), що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому згенеровано неоригінальний об’єкт,

5) Якщо при створенні неоригінального об’єкту, згенерованого комп’ютерною програмою, було використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, відповідний суб’єкт користується правом особливого роду (sui generis) на такий неоригінальний об’єкт, але за умови дотримання ним авторського та суміжних прав інших субʼєктів, бо саме їх твори зазнали використання у процесі генерування такого неоригінального об’єкта,

6) Якщо неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, є результатом використання іншого охоронюваного неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою, то тоді треба дотримуватися прав іншого субʼєкта на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою,

7) Суб’єкт права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, протягом строку дії права особливого роду (sui generis) має виключне право надавати дозвіл іншим особам на використання цього об’єкта будь-якими способами на підставі договору,

8) Право особливого роду (sui generis) на об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, може бути відчужено на користь іншої особи  – за договором, наприклад, в порядку, діючих норм цього Закону,

9) Вільне використання неоригінального об’єкта, згенерованого комп’ютерною програмою – це коли без виплати винагороди та дозволів, допускається в порядку, передбаченому статтями 22-29 цього Закону,

10) Порушенням права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі в судовому порядку. Звертаються за захистом до суду особи, яким належить право особливого роду (sui generis).

Що потрібно знати про передання прав субʼєктів права sui generis

Передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав  за договором (стаття 49 Закону):

1) Суб’єкт авторського права або суміжних прав може передати (відчужити) свої майнові права на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав, будь-якій іншій особі у повному складі на території всіх держав світу або частково на окремі способи використання на території окремих держав світу, або на всі способи використання на території окремих держав світу. У разі передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав частково майнові права в обсязі, не передбаченому у договорі, є такими, що не передані (не відчужені),

2) Предметом договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права і об’єкти суміжних прав не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладення договору,

3) Особа, яка набуває майнові права на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав, стає суб’єктом майнових прав. Якщо особа хоче передати набуті права іншій особі, то строк договору не може бути іншим, ніж передбачено за законом в частині набутих майнових прав, інакше така норма є нікчемною,

4) Особа, яка передає (відчужує) майнові права на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав, зобов’язана надати особі, яка набуває такі права, відомості про наявність ліцензійних, субліцензійних договорів та інших прав і зобов’язань щодо прав, які передаються,

5) Укладення договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права і об’єкти суміжних прав не впливає на чинність ліцензійних, субліцензійних договорів, які було укладено раніше, якщо інше не передбачено відповідним ліцензійним договором.

Особливості права на бази даних (компіляції даних)

Бази даних, що не є оригінальними, охороняються правом особливого роду (sui generis) відповідно до цього Закону.

Саме стаття 21 Закону визначає право на бази даних (компіляції даних):

1) Бази даних (компіляції даних) охороняються авторським правом, якщо вони за добором та/або упорядкуванням їх складових частин є результатом творчої діяльності,

2) Охорона баз даних не поширюється і не завдає шкоди будь-яким правам на їх складові частини, що увійшли до складу баз даних,

3) Охорона баз даних не поширюється на комп’ютерні програми, що використовувалися під час створення або необхідні для функціонування баз даних,

4) Виробнику бази даних, крім бази, створеної для систематизації даних, що є публічною інформацією відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, який зробив якісно та/або кількісно значний внесок в отримання, перевірку чи подання вмісту бази даних, для запобігання вилученню та/або повторному використанню – будь-якому наданню невизначеному колу осіб повного вмісту бази даних або значної її частини у якісному чи кількісному вимірі, на таку базу даних надається право особливого роду (sui generis),

5) Право особливого роду (sui generis) здійснюється незалежно від того, чи підлягає відповідна база даних охороні авторським правом або іншими правами. Крім того, право особливого роду (sui generis) здійснюється незалежно від того, чи підлягає вміст відповідної бази даних охороні авторським правом або іншими правами,

6) Право особливого роду (sui generis) може передаватися (відчужуватися) відповідно до законодавства,

7) Охорона баз даних відповідно до права особливого роду (sui generis) не перешкоджає здійсненню прав, які існують щодо вмісту такої бази даних,

8) Право особливого роду (sui generis) починає діяти з дати закінчення створення бази даних та спливає через 15 років в останній день календарного року, в якому базу даних було створено,

9) У випадку оприлюднення бази даних до закінчення строку, що визначений вище, строк чинності цього права спливає через  15 років, в останній день календарного року, в якому базу даних вперше було оприлюднено,

10) Будь-яка істотна зміна вмісту бази даних у кількісному чи якісному вимірі, зокрема будь-яка істотна зміна, що випливає з накопичення доповнень, вилучень або послідовних змін, яка дозволяє зробити висновок, що йдеться про суттєвий, визначений якісно і кількісно внесок, надає базі даних, яка є результатом таких змін, окремий строк правової охорони відповідно до норм вказаних вище.

/ / / /

X