31 грудня 2023 року на каналі “1+1” відбулася трансляція прем’єри “Новорічного концерту Вечірнього Кварталу 2024”, яка на ранок першого дня 2024-го року відзначилась одразу двома скандалами.
Перший стосувався номеру про переселенку зі Скадовська. У ньому, акторка театру “Чорний квадрат” і резидентка студії “Квартал 95”, Ірина Гатун зобразила мешканку окупованого міста на Херсонщині, яка постала глядачам трохи недалекою та неосвіченою російськомовною жінкою, яка робить марні спроби перейти на українську мову. В номері Героїня Ірини Гатун припускається помилок, нетипових для тих, хто переходить на українську, перекручуючи сенс слів: “Пообісцяйте мене!”, “Я багато слив уже позаблювала”, у лісі “пахне хвойдою”, “цвірінькають сідниці” та “сидить білочка на піхві”. Найбільше обурення викликала фраза героїні про те, звідки вона родом – “Сіськадовська”. Партнером актриси в цьому номері був Юрій Великий, який грав корінного жителя західної України, що розмовляє чистою українською мовою.
Номер викликав неабиякий суспільний резонанс серед громадян України та отримав велику кількість негативних відгуків. А головна редакторка херсонського видання “Кавун.City” Євгенія Вірлич подала скаргу на канал “1+1” до Комісії з журналістської етики. У скарзі, зокрема, вона повідомляє про те, що Скадовський міський голова Олександр Яковлєв публічно звернувся щодо цього номера у соцмережі Фейсбук та висловив обурення, при цьому флешмоб «Скадовськ говорить українською» вже підтримали користувачі соцмереж з різних міст.
Актори номеру Юрій Великий та Ірина Гатун оприлюднили свої вибачення майже одразу, які суспільство вже охарактеризувало як “виправдання”, а не щирі вибачення. Так, Юрій Великий акцентував увагу на тому, що: “…головний меседж цього номеру в тому, що помилятись не соромно. Соромно у своїй країні не розмовляти рідною мовою”, – написав Великий у своєму Instagram».
Натомість, Ірина Гатун записала відео звернення із вибаченнями, розмістивши його у власному Instagram, в якому попросила пробачити їй тих, кого дійсно образив номер, але при цьому вона назвала “проплаченими тварями” тих, хто, на її думку, “спеціально підіймає хейт”.
Фрагмент з концерту «Новорічний вечірній Квартал 2024», Канал «1+1», 2023 рік
Зі свого боку, “1+1 media” принесли вибачення та запевнили, що випуск «Новорічного кварталу» перемонтують і оприлюднять на платформах каналу без цього номеру.
“Ми розуміємо суспільне обурення і приносимо вибачення аудиторії, яку зачепив цей номер. Творча команда, яка створювала цей випуск, жодним чином не хотіла образити почуття українців. У випусках “Вечірнього кварталу” команда жартує над собою, підіймає актуальні теми, інколи гіперболізуючи їх, адже це один із законів гумору. Це був саме такий випадок”, – йдеться в повідомленні “1+1 media” для онлайн видання detector.media.
Але, як ми знаємо, що потрапляє в мережу, залишається там назавжди, тому що завжди будуть ті, хто завантажить все на особисті носії, виокремить відповідний номер і завантажить його назад і він з’явиться на безлічі інших ресурсів. Тому всі спроби каналу пом’якшити наслідки виходу цього номеру, прибравши його з повної версії концерту будуть вельми марними. Як то кажуть, “кота вже випустили з мішка”.
“Квартал 95” теж дав свій коментар, але не особисто, а через “1+1 media”, в якому студія запевнила, що своїм номером вони хотіли показати, що “не страшно робити навіть грубі помилки при переході з російської на українську, більш соромно – продовжувати говорити мовою ворога”, – говориться у заяві студії, яка, по суті, повністю дублює зміст виправдань актора Юрія Великого.
І якщо ця ситуація з номером про переселенку зі Скадовська студії “Квартал 95” та його акторами, які, до речі, з 03 січня 2024 року потрапили в базу “Миротворець” на підставі звинувачень в участі в актах гуманітарної агресії проти України та публічній нарузі над українськими громадянами, які перебувають в російській окупації, стосується переважно морально-суспільного аспекту, то інший скандал навколо Новорічного випуску студії прямо стосується факту порушення авторами студії норм чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності. Мова йде про номер “Пісня від дружини пса Патрона” в тому ж “Новорічному концерті Вечірнього Кварталу 2024”.
У спадкоємиці автора не питали дозволу на переробку тексту
Для номеру “Пісня від дружини пса Патрона” автори студії “Квартал 95” переробили текст пісні відомого українського композитора та автора-виконавця В’ячеслава Володимировича Хурсенка, “Соколята”, після чого донька і правонаступниця авторських прав на твори автора, публічно заявила про порушення авторських прав та закликала громадську організацію “Українська агенція з авторських та суміжних прав” (ГО УААСП), в управлінні якої знаходяться майнові права В’ячеслава Хурсенка, до радикальний дій щодо порушників:
Фрагмент з концерту «Новорічний вечірній Квартал 2024», Канал «1+1», 2023 рік
“… Як можна було додуматись поєднати таке з історичним твором.
Представники Українська Агенція з Авторських та Суміжних Прав, Валерій Харчишин, чекаю ваших радикальних дій, і цього чекатиме суспільство…“, – йдеться у повідомленні Марії Хурсенко на сторінці у Facebook.
Зокрема перероблений текст містить наступні рядки:
“Мені щоночі сниться сон, як був Патрон звичайним псом. Хвости собакам нюхав, за птахами біг. Коли натхнення відчував, сусіду ногу ґвалтував і на газоні купку залишити міг”.
У концерті пісню виконала співачка Laliko від імені “дружини пса Патрона” у контексті того, як вона розчарована його популярністю.
Варто зазначити, що пісня “Соколята”, текст якої піддали переробці, стала знаковою у творчості В’ячеслава Хурсенка, життя якого трагічно обірвалося 08 вересня 2009 року під час риболовлі на Волині (співак помер через діабетичну кому). Саме ця пісня зробила автора-виконавця популярним у 1990-х роках минулого століття. Він написав її, коли їхав дорогою із Сокаля до Луцька за сорок хвилин (!) для свого “хрещеного батька ” на естраді Василя Зінкевича. І хоча знаменитий співак взяв цю композицію до репертуару, та виконувати чомусь не поспішав, і тоді Хурсенко записав власний варіант, з яким відразу почав займати перші місця в тодішніх хіт-парадах.
Позиція ГО УААСП та відповідь студії “Квартал 95”
Публічне звернення Марії Хурсенко на власній сторінці у Facebook до представників ГО УААСП, в тому числі, змусило організацію надати свої коментарі щодо правомірності здійсненої переробки тексту пісні “Соколята”, зокрема, щоб зняти напругу між самою спадкоємицею та користувачами (глядачами) номеру “Пісня від дружини пса Патрона”, який викликав хвилю обурення у громадськості.
ГО УААСП, яке управляє на колективній основі майновими авторськими правами на твір “Соколята” посилаючись на абзац 9 пункту 2 статті 22 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, зазначає, що без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається використання музичного твору для створення на його основі твору у жанрі пародії.
При цьому, у відповідь на запит онлайн видання hromadske з проханням прокоментувати заяву дочки Хурсенко, студія “Квартал 95” так само оперує вище вказаною нормою Закону, стверджуючи, що текст пісні був перероблений на законних підставах:
“При створенні музичної пародії на пісню “Соколята” ТОВ “Квартал 95″ не повинно було отримувати жодних дозволів від правовласників цього музичного твору. Пародію на зазначений твір було створено та використано відповідно до вимог чинного законодавства”, – йдеться у відповіді студії “Квартал 95”.
Але, ГО УААСП акцентує увагу на тому, що студія не повністю дотрималась визначених законодавством норм, так як не вказала ім’я автора оригінального твору та джерело запозичення при використанні переробки, чим порушила особисті немайнові права автора, а саме, згідно частини 1 пункту 1 статті 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, – право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо.
Маємо відмітити, що особисті немайнові права автора, згідно законодавства України, належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину. Але, при цьому, відповідно до абзацу 2 частини 4 пункту 1 статті 32 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, спадкоємці автора мають право захищати особисті немайнові права автора, зокрема протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.
Отже, ГО УААСП, хоч і управляє, безпосередньо, майновими правами автора, а не його особистими немайновими правами, у своїй заяві запевняють, що особливо розглядають цей випадок з переробкою твору “Соколята” та надаватимуть Марії Хурсенко підтримку та правовий супровід у вирішенні питання.
Чи все так однозначно?
На нашу думку, можна посперечатись щодо того, чи дійсно перероблений твір є твором у жанрі пародії. Зазначена вище норма Закону України “Про авторське право і суміжні права”, а саме абзац 9 пункту 2 статті 22, твір у жанрі пародії визначається як твір, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер по відношенню до подій, осіб або до правомірно оприлюдненого твору, його частини, створений у тому числі у результаті творчої переробки такого твору або його частини, та викликає асоціації з подіями, особами, твором або його частиною.
Якщо розглядати гумористичний зміст переробки по відношенню до подій – а саме факту шаленої популярності пса Патрона, то ще можна якось виправдати таку переробку, але якщо звернутись то наступної частина вищевказаної норми, то вона вказує, що сатиричний характер переробленого тексту має відноситись до особи, а в нашому випадку це собака.
Та ми хочемо звернути увагу на інший аспект обробки пісні “Соколята”, а саме на музичну складову. Зазначимо, що в оригіналі пісню виконує чоловік, тобто музична партія прописана у відповідній тональності під чоловічий голос, а в номері перероблену пісню виконує жінка. Відповідно, можна припустити, що було здійснено переробку твору (музичної складової) шляхом аранжування.
Що говорить Закон України “Про авторське право і суміжні права” про аранжування? Згідно частини 1 статті 17 вказаного Закону, аранжування є похідним твором, який в свою чергу є результатом творчої переробки іншого твору без завдання шкоди його охороні – тобто, для здійснення відповідної переробки (аранжування) потрібно отримати дозвіл у оригінального автора (або його спадкоємців) на таку переробку. Отже, як мінімум, щодо створення аранжування пісні “Соколята” студія “Квартал 95” повинна була отримати дозвіл у спадкоємиці Марії Хурсенко.
Ми не беремось трактувати норми закону чи шукати якусь двозначність чи прихований зміст. Ступінь “пародійності”, назвемо це так, та факту незаконної переробки музики шляхом аранжування, може визначити тільки суд (з допомогою чи без допомоги відповідних експертів), якщо спадкоємиця звернеться з позовом в органи судочинства саме з приводу незаконної переробки тексту та музики твору.
Та не забуваємо ще про моральний аспект ситуації. Із заяви Марії Хурсенко, про яку йдеться вище у цій статті, видно, що вона зазнала значного морального тиску та отримала шкоду власній діловій репутації та репутації свого батька, отримавши обурення та негативні відгуки від третіх осіб щодо того, що вона, начебто, могла зробити – надати дозвіл на таку переробку тексту:
«Не хочу, щоб ця бруднота була у мене на сторінці, але багато з вас подумали, що я давала дозвіл на це цілковите знецінення і спотворення пісні.
Я звичайно розумію, що зараз нам всім не до гумору. Але це зовсім і не смішно… Виконує вона, а соромно мені. Соромно, що до такого низького рівня опустили нашу гумористичну культуру…
Стільки негативних відгуків про це незаконне використання я отримала, що всіх тепер буде цікавити подальше розгортання подій», – пише у своєму зверненні Марія Хурсенко на сторінці у Facebook.
Відповідно, факт створення та оприлюднення переробленого тексту пісні без дозволу спадкоємиці опосередковано завдав Марії Хурсенко шкоди її гідності та діловій репутації. Тобто, можна говорити про те, що спадкоємиця має право звернутись до суду, також, щодо відшкодування моральної шкоди (згідно частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України).
Чим закінчиться ця історія і чи отримає вона розвиток в залі суду, ми дізнаємось із часом, будемо активно слідкувати за подіями. Цей випадок, на жаль, непоодинокий – українське законодавство в сфері інтелектуальної власності поступово удосконалюється, щоб відповідати європейським нормам та міжнародній практиці використання результатів інтелектуальної діяльності, але рівень свідомості українських громадян щодо дотримання прав та законних інтересів творців, залишається на рівні “не спіймали – я не винен”.
В будь-якому випадку, ми наголошуємо, якщо ви автор і не хочете, щоб ваші твори використовувались без відповідного дозволу – подбайте про правовий захист: зареєструйте авторські права та твір – це буде додатковим доказом того, що майнові права на твір належать вам; передайте невиключні майнові права в управління відповідній організації колективного управління, яка не тільки може надавати відповідні дозволи, але й відстежувати та забороняти неправомірне використання творів (якщо у вас немає ресурсу робити це самостійно); вивчайте законодавство або звертайтесь до кваліфікованих юристів у сфері інтелектуальної власності з відповідними питаннями. Наші розум та професіоналізм також завжди до ваших послуг – ми допоможемо розібратись і зрозуміти які права у вас щодо використання результатів як власної інтелектуальної діяльності, так і результатів такої діяльності третіх осіб.
інтелектуальна власність / авторське право / Пародія / переробка / Пес Патрон / Студія Квартал 95
