Питання охорони своїх нематеріальних прав виникає у ІТ-компаній і підприємців на самому початку роботи або навіть до старту фактичної діяльності. Адже майже вся вартість технологічного підприємства – це вартість його об’єктів інтелектуальної власності. І в разі, якщо конкурент «скопіює» розробку, автор може залишитися ні з чим.
Для охорони своєї власності, інноваційні компанії повинні використовувати комплекс заходів: належне оформлення передачі прав на софт, формування та контроль виконання положень про комерційну таємницю, використання інструментів авторського права, охорона реалізації призначеного для користувача інтерфейсу, реєстрація торговельних марок і патентування програмного забезпечення.
Детальніше про патентування
Патентування софта є найскладнішим серед перерахованих інструментів в реалізації, але патент на програмне забезпечення дає ряд переваг:
- найсильніша ступінь охорони своєї інтелектуальної власності;
- конкуренти не зможуть просто трохи змінити код і видати це за свою розробку, як у випадку з авторським правом;
- патент блокує отримання патентів на схожі розробки;
- патент сам по собі є дуже цінним об’єктом і автоматично збільшує ринкову вартість компанії.
Однак є й мінуси:
- найважча серед інших інструментів процедура реєстрації;
- відносно велика вартість оформлення прав і необхідність підтримки в силі патенту;
- тривалість процедури (1,5-3 роки).
Процедура реєстрації патенту на програмне забезпечення залежить від країни. І, як і інтелектуальна власність сама по собі, законодавство також постійно видозмінюється і адаптується до сучасних реалій.
Отримати патент на програмне забезпечення можливо в вигляді патенту на винахід і патенту на корисну модель. Патент на винахід (Invention) передбачає більш складну процедуру реєстрації: заявник повинен довести, що його винахід володіє новизною, має винахідницький рівень і несе користь (може бути застосований в промисловому обсязі).
Для патенту на корисну модель (Utility model) достатньо тільки новизни і промислової придатності.
Патентування програмного забезпечення в США
США є популярною юрисдикцією для патентування софту. Крім величезного споживчого ринку та інтересу інвесторів, США виділяються тим, що дають можливість отримання патентів на програмне забезпечення. Ні програмне забезпечення, ні комп’ютерні програми прямо не згадуються в законах США про патенти. Але переваги прецедентної системи права сформували судову практику, яка і визначає за якими критеріями софт може патентуватися, а за якими – ні.
Відомство за патентами та товарними знаками США ( далі – USPTO) видає патенти тільки на винаходи (Utility Patent). Термін дії патенту – 20 років. Термін проходження процедури реєстрації – 1,5-3 роки.
Патент видається на будь-який новий і корисний процес, механізм, виробництво або склад речовини, або будь-яке нове і корисне поліпшення. Щоб відомство не відмовило в патентній охороні, вважаючи що заявка містить абстрактну ідею, опис патенту має пов’язувати це з фізичним процесом або використанням певного пристрою.
Згідно з чинним законодавством США, авторами винаходу є фізичні особи. Заявниками можуть бути фізичні або юридичні особи. Юридичні особи отримують право власності на винахід на підставі трудового договору, або договору про передачу виняткових прав на винахід.
Якщо заявник поки не готовий подати повноцінну заявку, але хоче зафіксувати дату подачі, США надає механізм подачі попередньої заявки (Provisional Patent Application). Але, протягом 12 місяців необхідно подати повну заявку, інакше попередня заявка «згорить».
США славляться і активністю «патентних тролів» і пильною увагою юристів інших компаній. Конкуренція в сфері дуже висока і будь-яке використання чужого патенту, швидше за все, відразу буде помічено.
Цікаві судові справи
У справі Diamond v. Diehr Верховний суд постановив, що абстрактні математичні формули не можуть бути запатентовані, однак їх застосування в реальному, практичному процесі — може. Справа стосувалася способу затвердіння синтетичного каучуку, де використання математичної формули було частиною ширшого промислового процесу. Це рішення встановило принцип, що інновації в програмному забезпеченні повинні мати практичне застосування, щоб претендувати на патент.
У справі Alice Corp. проти CLS Bank був введений двоетапний тест для визначення патентоспроможності. За цим методом спочатку перевіряється, чи є ідея абстрактною, а потім, чи перетворюється вона на винахід за допомогою конкретних, винахідницьких елементів. У цьому випадку суд визнав, що просте використання абстрактної ідеї на звичайному комп’ютері не є достатнім для отримання патенту, що значно змінило підхід до патентування програмного забезпечення. Рішення у цій справі мало надзвичайний вплив на патентну систему США та спричинило значні економічні наслідки.
У 2020 році USPTO випустили звіт про пристосування до результатів патентної експертизи після справи Alice Corp. проти CLS Bank. У звіті було оцінено вплив невизначеності у процесі патентної експертизи на інвестиції.
Патентування програмного забезпечення — це потужний, хоча й непростий інструмент захисту інтелектуальної власності, який може значно підсилити конкурентні позиції технологічної компанії. На відміну від авторського права, яке охороняє лише форму вираження ідеї, патент дозволяє захистити суть технічного рішення, а також запобігти навіть модифікованому копіюванню. Водночас, складність процедури, висока вартість та тривалі строки реєстрації вимагають зваженого підходу, а також участі фахівців, які глибоко розуміють як правову, так і технічну специфіку заявки.
Досвід США показує, що ефективність патентного захисту програмного забезпечення значною мірою залежить від правильного юридичного оформлення, обґрунтованості технічної новизни та здатності довести практичну застосовність розробки. Тому звертайтеся до нас, щоб оформити все правильно та буди впевненим.
інтелектуальна власність / авторське право / винахід / корисна модель / програмне забезпечення
