Нотаріальне посвідчення правочину вчиняється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на виконання такої дії. Відбувається це шляхом проставляння на договорі посвідчувального напису (ч. 2 ст. 209 ЦК України). У разі недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий контракт є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).
За загальним правилом правочини потребують нотаріального посвідчення лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК України).
Водночас на вимогу фізичної чи юридичної особи таке посвідчення може здійснюватися і в інших випадках. Такі договори, з урахуванням норм ч. 3 ст. 640 і ч. 4 ст. 639 ЦК України, вважаються укладеними з моменту посвідчення нотаріусом.
Умові про нотаріальне посвідчення слід приділяти належну увагу, оскільки її порушення робить договір нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України), що, крім іншого, може спричинити неприємні податкові наслідки для сторін договору.
ЯКІ ВИДИ ДОГОВОРІВ ОБОВ’ЯЗКОВО ПОТРІБНО ЗАСВІДЧУВАТИ?
Наведемо нижче список найбільш поширених договорів, які підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню,
- Договір купівлі-продажу та міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку, квартири та іншого рухомого майна (ст. 657, 716 ЦК України; ст. 126 Земельного кодексу України)
- Договір оренди будівлі, іншої капітальної споруди цілком або їх частин на строк мінімум 3 роки (ст. 793, 794 ЦК України)
- Договір оренди транспортного засобу, якщо одна зі сторін договору є фізособою (ст. 799 ЦК України)
- Договір про виділення в натурі частки з нерухомого сумісного майна (ст. 364 ЦК України)
- Договір про поділ нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій власності та спільній сумісній власності (ст. 367, 372 ЦК України)
- Договір ренти та договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти (ст. 732 ЦК України)
- Договір дарування або пожертви валютних цінностей на суму понад 50 НМДГ (850 грн), якщо обома сторонами є фізособи (ст. 719 ЦК України)
- Договір про пожертву нерухомого майна (ст. 729 ЦК України)
- Договір дарування нерухомого майна (ст. 719 ЦК України)
- Договір управління нерухомим майном (ст. 1031 ЦК України)
- Договір довічного утримання (догляду) (ст. 745 ЦК України)
- Договір найму житла з викупом (ч. 2, с. 811 ЦК України)
Договір застави, якщо предметом застави є нерухоме майно, космічні об’єкти, транспортні засоби, що підлягають держреєстрації (Ст. 577 ЦК України і ст. 13 Закону України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-XII)- Договір про створення акціонерного товариства, у якому беруть участь громадяни (ч. 3 ст. 9 Закону “Про акціонерні товариства”, ч. 2 ст. 153 ЦК України)
- Договір про перехід права власності на земельні ділянки (Ст. 132, 142 Земельного кодексу України)
- Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку (Ст. 88 Земельного кодексу України)
- Угода про зміну або розірвання договору (якщо основний договір підлягав нотаріальному посвідченню) (Ст. 654 ЦК України)
- Договір суборенди майна (якщо договір оренди підлягав нотаріальному посвідченню) (Ст. 774 ЦК України)
- Договір про заміну кредитора або боржника у зобов’язанні (якщо первісний договір підлягав нотаріальному посвідченню) (Ст. 513, 521 ЦК України)
- Довіреність на вчинення правочинів, які потребують нотаріального посвідчення (ч. 1 ст. 245 ЦК України);
За бажанням однієї із сторін договір оренди може бути посвідчено нотаріально. Також власник має право встановити вимогу нотаріального посвідчення, яка закріплюється в Реєстрі прав у розділі обмежень речового права (ч. 1 ст. 14 Закону “Про оренду землі”). Тобто, нотаріальне посвідчення відбувається за наявності бажання або чітко встановленої законодавчої вимоги.
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПЕРЕД ТИМ, ЯК ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НОТАРІАЛЬНЕ ПОСВІДЧЕННЯ?
До нотаріального посвідчення правочину, нотаріус зобов’язаний здійснити перевірку дієздатності та правоздатності сторін правочину. При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДР) цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Копії зазначених документів залишаються в справах нотаріуса. У випадках, передбачених законодавством, нотаріус перевіряє наявність спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення юридичною особою окремого виду діяльності.- При посвідченні правочинів нотаріус встановлює дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.
- Нотаріус має право витребувати від сторін правочину додаткові необхідні для вчинення нотаріальної дії документи, наприклад акти цивільного стану, згоди, дозволи та заяви зацікавлених осіб, тощо. Правочини щодо відчуження та обтяження майна, що підлягає обов’язковій реєстрації (нерухоме майно, автотранспортні засоби), посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, та за наявності на них запису про реєстрацію. Правочини щодо майна, для якого законодавством не встановлена обов’язкова реєстрація, посвідчуються без витребування правовстановлюючих документів.
- Відповідно положень ст. 640 ЦК України правочин, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації, з моменту державної реєстрації.
