Світ змінюється швидше, ніж ми встигаємо звикнути. Те, що ще кілька років тому здавалося «дивиною для обраних», сьогодні поступово входить у наше повсякденне життя. Яскравий приклад це цифрові фінансові інструменти та криптовалюта. Для когось вони асоціюються з ризиками і невизначеністю, для інших же це можливість інвестувати, заробляти та створювати нові бізнеси. Та незалежно від ставлення, очевидно одне: ці процеси не можна залишати поза правовим полем.
Коли з’являється щось нове й незвичне, суспільство стикається з питанням: як це врегулювати так, щоб і користувачам було зручно, і держава мала чіткі правила, і бізнес отримував гарантії стабільності? Адже криптовалюта це не просто «віртуальні гроші», а цілий новий пласт економіки, що потребує зрозумілих механізмів захисту та функціонування.
Саме тому так важливо, щоб держава розробляла сучасні підходи до регулювання нових явищ. Законодавчі ініціативи у цій сфері, це крок до прозорості, впевненості та довіри. І хоча обговорення триває, вже зараз можна сказати: поява таких правил стає сигналом того, що цифрові активи поступово перестають бути «сірою зоною» й перетворюються на частину офіційної економіки.
Новий закон про криптовалюту
Україна зробила важливий крок у напрямку регулювання ринку віртуальних активів, який досі існував за правилами «Дикого Заходу». Після кількох років дискусій і роботи спеціальної робочої групи з народних депутатів, законопроект щодо віртуальних активів пройшов комітет і був прийнятий у першому читанні на початку вересня 2025 року.
За поясненням, цей документ пропонує чіткі правила для ринку криптоактивів, роблячи акцент на прозорості, захисті інвесторів та, зокрема, на оподаткуванні. Згідно з планами, зміни до Податкового кодексу набудуть чинності з 1 січня 2026 року, але вже з 1 вересня 2025 року починається підготовка до впровадження цих норм, що робить цю тему актуальною для всіх учасників ринку.
Віртуальні активи (криптоактиви) – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру, такій як блокчейн. Важливо підкреслити, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий статус подібний до рухомого майна з точки зору цивільного права. Однак, токени електронних грошей ототожнюються з електронними грошима відповідно до Закону України «Про платіжні 
послуги». Це створює основу для оподаткування, яке раніше було проблемним аспектом, через що попередній закон про віртуальні активи так і не запрацював повноцінно.
Легалізація криптовалюти може мати значний ефект для державного бюджету. За даними дослідження якби ринок був впорядкований раніше, Україна могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих криптобірж за 2021-2024 роки (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Новий підхід до оподаткування не просто вводить податки, а робить їх справедливими: оподатковується не весь дохід, а лише прибуток від операцій.
Класифікація віртуальних активів: Основа для оподаткування
Законопроект поділяє віртуальні активи на три основні категорії, що безпосередньо впливає на їх оподаткування та регулювання:
- Токени з прив’язкою до активів: Їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до реальних активів, таких як валюта чи майно. Це включає стейблкоіни, де стабільність забезпечується резервами.
- Токени електронних грошей: Ці активи прив’язані до однієї офіційної валюти, наприклад, гривні чи долара. Вони функціонують подібно до електронних грошей і підпадають під спеціальні правила.
- Інші віртуальні активи: Ця категорія охоплює все, що не входить до перших двох, наприклад, більшість криптовалют на кшталт Bitcoin чи Ethereum. Регулятор (наприклад, Національний банк чи Комісія з цінних паперів) визначатиме, які саме активи належать сюди.
Право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням криптографічними ключами. Існує презумпція правомірності володіння, якщо суд не встановить інше. Для публічної пропозиції віртуальних активів обов’язковою є «біла книга» – детальний документ з інформацією про актив, емітента та ризики. Маркетинг повинен бути правдивим, з застереженнями про ризики, і не поширюватися до оприлюднення білої книги.
Постачальники послуг (зберігання, торгівля, переказ віртуальних активів) мусять пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів. Це включає заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком та незаконного розголошення інформації.
Оподаткування доходів фізичних осіб: Прибуток, а не дохід
Одним з ключових нововведень є оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі -ПДФО). Раніше операції з криптовалютою оподатковувалися як звичайний дохід за загальною ставкою, що робило ринок менш привабливим. З 1 січня 2026 року вводиться окреме оподаткування саме прибутку від операцій з віртуальними активами, розрахованого як різниця між доходами від продажу та витратами на придбання протягом року.
- Самостійне декларування: Фізичні особи зобов’язані самостійно декларувати доходи та сплачувати податки.
- Неоподатковувані операції:
- Обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи.
- Продаж віртуальних активів в межах однієї мінімальної заробітної плати.
- Вартість віртуальних активів, отриманих через емісію, безоплатну передачу від емітентів або в обмін на персональні дані.
- Врахування збитків: Збитки від попередніх періодів (коли віртуальні активи продавалися дешевше, ніж купувалися) можна враховувати до повного погашення, з деякими виключеннями.
- Пільгова ставка для старих активів: Для віртуальних активів, придбаних до набрання чинності законом, при продажу протягом 2026 року застосовується пільгова ставка ПДФО – 5%. Це дозволяє «вивести в білу» старі активи за зниженою ставкою, що є справедливим підходом до перехідного періоду.
Податок на прибуток юридичних осіб: Коригування фінансового результату
Для юридичних осіб вводяться нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування, подібно до операцій з цінними паперами. Перелік витрат, що враховуються при операціях з віртуальними активами, визначатиме Міністерство фінансів за поданням регулятора. Це забезпечує прозорість і адаптацію до специфіки ринку, дозволяючи бізнесу оптимізувати податкове навантаження без ухилення.
Податок на додану вартість: Звільнення від оподаткування
Значна частина операцій з віртуальними активами звільняється від ПДВ, що полегшує торгівлю.
Не оподатковуються:
- Випуск (емісія), розміщення, продаж, обмін, погашення віртуальних активів (за винятком NFT та віртуальних активів, які посвідчують право на майно чи послуги).
- Послуги постачальників, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (крім консультаційних, які оподатковуються на загальних підставах).
Щодо спрощеної система оподаткування – платникам єдиного податку забороняються операції з віртуальними активами. Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, не можуть використовувати спрощену систему. Це спрямоване на забезпечення повного контролю та прозорості в секторі, де ризики високі.
Адміністрування та штрафи
Постачальники послуг, які працюють з резидентами України, зобов’язані зареєструватися в контролюючих органах і подавати щорічний звіт про операції з віртуальними активами. Це крок до впровадження CARF (Crypto-Asset Reporting Framework) та директиви DAC8 ЄС, що посилює міжнародну співпрацю в оподаткуванні.
За невиконання передбачаються штрафи, але з перехідним періодом:
У 2026 році – 10% від повного розміру штрафу.
У 2027-2029 роках – 25% від повного розміру.
Це дає час на адаптацію, роблячи впровадження м’яким.
Депутат Ярослав Железняк повідомив, що податки на дохід від криптовалют будуть загальними і складатимуть 23% з прибутку (ПДФО і військовий збір). «Податки загальні будуть (18+5%) з прибутку і перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат у перший рік».
Новий закон про віртуальні активи, з акцентом на оподаткування з 1 січня 2026 року, встановлює зрозумілі правила гри для ринку криптовалюти в Україні. Замість оподаткування всього доходу, фокус на прибутку робить систему справедливою, враховуючи волатильність ринку. Пільги для старих активів і звільнення від ПДВ стимулюють легалізацію, потенційно приносячи мільярди гривень до бюджету.
інтелектуальна власність / законопроект / криптовалюта / податки
