Присяжний – це особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Наразі в Україні готуються запровадити модель суду присяжних за іноземним зразком – тобто, коли вирішувати долю обвинуваченого буде Лава присяжних, а головуючий суддя – затверджувати вердикт присяжних.
Хто стане присяжним фактично вирішуватиме «сліпий» жереб – обирати їх буде автоматизована система з реєстру, сформованого на базі Державного реєстру виборців. Відмовитися від такої честі можна буде лише за окремо визначених в законі обставин, наприклад, декретна відпустка чи догляд за дитиною.
В якості «подяки» присяжним пропонують платити, виходячи з посадового окладу судді першої інстанції (63 тисячі гривень на місяць), а в якості «батога» – штрафи за ігнорування обов’язку бути присяжним.
Якщо ж людина просто «не хоче» чи «не може», то це не буде підставою для того, щоб громадянин не виконував свій обов’язок, і призведе до штрафу. До того ж, штраф зможуть накласти і на роботодавця, який не виявляє бажання відпускати свого працівника до суду.
Як знайти присяжних?
Комітет Верховної Ради з питань правової політики, який очолює колишній суддя Денис Маслов, раптом вирішив 30 вересня 2024 року рекомендувати до ухвалення в першому читанні внесений ще у липні 2020 року законопроект 3843 про суд присяжних. Склад Лави присяжних буде формуватися на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів у присяжні із числа громадян, які постійно проживають у відповідному «суддівському окрузі».
«Здійснення правосуддя громадянином України, якого обрано як присяжного, є не лише правом, а й конституційним та громадянським обов’язком» – записали автори у проекті.
Неприбуття або несвоєчасне прибуття для участі в доборі складу Лави присяжних чи в судове засідання без поважних причин буде вважатися неповагою до суду і призведе до штрафу.
Одне з основних питань, яке стояло і до повномасштабного вторгнення в 2022 році, стосується того – де взяти присяжних, які б погодилися брати участь у засіданнях, і мали на це згоду роботодавця, адже їм потрібно буде відлучатися від роботи.
Важливо зазначити, що присяжні існують у кримінальних справах і зараз. Так, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України ( далі – КПК) кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Втім, і зараз знайти їх досить складно.
«У моєму суді вже майже три роки немає присяжних, оскільки райадміністрація так і не затвердила списку присяжних, бо ніхто не хоче зголошуватися. Яка Лава присяжних? Ці справи взагалі не розглядатимуться роками» – коментують законопроект судді.
«Колись були два народні засідателі, і то не можна було допроситись, щоб прийшли в судове засіданні, а присяжних – хто буде забезпечувати їх явку, і для чого це і кому потрібно, незрозуміло» – зазначають юристи.
Відповідно до законопроекту, відповідальною за формування та ведення Реєстру кандидатів у присяжні буде Державна судова адміністрація ( далі – ДСА), яка буде вести його на підставі даних Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів. Для формування списку кандидатів у присяжні ДСА та її територіальні органи отримають право отримувати з Реєстру інформацію про виборців, що містить персональні дані. Порядок функціонування системи випадкового (сліпого) автоматизованого відбору кандидатів у присяжні для їх виклику в судове засідання встановить ДСА.
Роботодавець (керівник установи чи організації незалежно від підпорядкування і форм власності) зобов’язаний буде відпустити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова у вивільненні вважатиметься неповагою до суду. Тобто, роботодавця зможуть притягнути до відповідальності.
Крім того, посадові особи та керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані будуть за запитом ДСА надати необхідну інформацію для складання списків кандидатів у присяжні. За ненадання, відмову в наданні, надання неповної або спотвореної інформації, а також надання інформації поза встановленими строками, посадові особи та керівники підприємств, установ та організацій будуть нести відповідальність.
Автори законопроекту передбачають, що присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується грошова винагорода, розрахована з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням подобового фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному ДСА. Також присяжним пропонують відшкодовувати витрати на проїзд і наймання житла, виплачувати добові. Зазначені виплати планують здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України територіальними управліннями ДСА. Втім, чи 
вистачить на це коштів, поки невідомо. Можливо, «бюджет» під присяжних планують знайти завдяки штрафам, які виписуватимуть підприємствам.
Отже, інститут присяжних в Україні може в перспективі запрацювати, але і матиме систему штрафів у разі неявки до суду присяжних є механізмом забезпечення правосуддя та підтримки ефективної роботи судової системи. Присяжні відіграють ключову роль у винесенні вироків, і їхня відсутність може призвести до зриву судового процесу, затримки розгляду справ та зайвих витрат. Штрафи за неявку мають служити засобом стимулювання відповідальності громадян за виконання їхніх обов’язків, а також захистом прав осіб, які беруть участь у судовому розгляді. Такий захід може сприяти підтриманню справедливості та законності, гарантуючи участь необхідної кількості присяжних у судовому процесі. Але поки є багато невизначених моментів, тому ще не відомо, чи буде ця ідея результативною.
