Фірмове найменування та торговельна марка — важливі аспекти бізнесу, які допомагають ідентифікувати компанії та їхні продукти. Фірмове найменування — це офіційна назва компанії, що використовується в юридичних документах. Торговельна марка — це символ/назва/комбінація тексту та зображення, які представляють продукти чи послуги компанії на ринку, захищаючи їх від копіювання та формуючи імідж майбутнього бренду. Розуміння різниці між цими поняттями допомагає ефективніше будувати бізнес-стратегії та захищати інтереси компанії.
Фірмове найменування
Фірмова назва (або комерційне найменування) – офіційна назва компанії, під якою вона зареєстрована в державному реєстрі та веде свою діяльність. Це може бути повна або скорочена назва юридичної особи. Використовується для ідентифікації компанії у офіційних документах, контрактах, податкових звітах тощо. У законодавстві України фірмове найменування має те ж значення, що і комерційне найменування, та часто в судовій практиці використовується поняття «комерційне (фірмове) найменування».
Згідно Глави 43 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) комерційне (фірмове) найменування відноситься до об’єктів інтелектуальної власності і, відповідно, захищається поряд з іншою інтелектуальною власністю. По суті, фірмове (комерційне) найменування у юридичних осіб найчастіше збігається з їх найменуванням, хоча судова практика чітко вказує на нетотожність найменування юридичної особи та фірмового найменування компанії.
Право інтелектуальної власності на фірмове найменування виникає з моменту першого використання такого найменування, незалежно від реєстрації такого фірмового найменування та незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної маррки (згідно ч. 2 ст. 489 ЦК України).
Важливо зазначити, що використання однакових фірмових найменувань дозволяється тільки в разі, якщо це не вводить в оману користувачів щодо товарів і послуг. Тобто, якщо компанії продають різні товари і використовують одне і те ж фірмове найменування, то це дозволено. Інакше пріоритет має та компанія, яка почала використовувати фірмове найменування раніше. При суперечці компаній, у кого виникло право на фірмове найменування раніше, істотну роль відіграє дата державної реєстрації назви компанії.
У законодавстві відсутній вичерпний перелік ознак або чітке визначення фірмового найменування. Окремі вимоги та положення про фірмове найменування, а точніше про фірму, встановлені в нормативному акті Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР і Ради Народних Комісарів Союзу РСР1927 року, який до цих пір діє на території України зі змінами починаючи з 2004 року. Однак судова практика уточнила, чим же характеризується комерційне (фірмове) найменування:
- Системний характер використання
- Наявність певного виду діяльності (товарів, послуг, робіт), з якими асоціюється фірмове найменування
- Використання в комерційній діяльності
- Відомість, що може доводитися довідками державних органів, соціологічними опитуваннями, статистичнимии даними, інформацією від контрагентів тощо
- Винятковість
- Істинність
- Екстериторіальність
Торговельна марка
Торговельна марка (далі –ТМ), або як вона ще визначається Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в чинній редакції від 31.12.2023 року, з усіма змінами) знак для товарів і послуг – знак, символ, слово, фраза або комбінація, що використовується для ідентифікації товарів і/або послуг, які надає компанія. Це може бути логотип, слоган, назва, звук, формула або навіть унікальний вид упаковки. Використовується для маркетингу, брендування товарів і послуг, рекламних кампаній тощо.
Захист торговельної марки забезпечується законодавством про інтелектуальну власність. Зареєстрована торговельна марка надає виключне право власнику такої ТМ на використання цього знака і дозволяє забороняти використання іншими особами без дозволу. ТМ не обов’язково має схожість з найменуванням правовласника ТМ, тобто, компанія може називатися «Супермаркет щастя», а мати ТМ «Овочі щастя», «Фрукти щастя», «Бакалія щастя». Відповідно, у однієї компанії може бути необмежена кількість ТМ. З моменту подання ТМ у заявника з’являється пріоритетне право на використання такого знака, та з моменту отримання реєстраційного свідоцтва з’являються виключні права на відповідну ТМ, в тому числі , захищати своє право на ТМ.
В чому різниця між фірмовим найменуванням та ТМ
З огляду на різну правову природу фірмового (комерційного) найменування та ТМ судові суперечки в разі схожості таких найменувань є досить складними та неоднозначними.
В таких судових суперечках, при винесенні відповідного рішення, судді звертають увагу на наступні моменти:
- Схожість за рядом ознак ТМ та фірмового найменування
- Популярність використання фірмового найменування на території України
- Дата набуття прав на фірмове найменування в порівнянні з датою подачі заяви про реєстрацію ТМ
- Група товарів і послуг, щодо яких використовуються фірмове найменування та ТМ
Якщо ТМ зареєстрована за датою раніше фірмового найменування, то теоретично пріоритет має ТМ. Якщо ТМ зареєстрована пізніше фірмового найменування, то власник такої ТМ не може вимагати (теж теоретично) припинити використовувати фірмове найменування.
Отже, розуміння різниці між фірмовим найменуванням та ТМ є ключовим для успішного управління бізнесом. Фірмове найменування служить офіційною ідентифікацією компанії, тоді як ТМ виконує також роль інструменту маркетингу та захисту продуктів і послуг на ринку. Правильне використання та захист цих обох понять дозволяє компаніям зміцнити свою юридичну позицію, підвищити впізнаваність бренду та забезпечити конкурентні переваги на ринку товарів та послуг.
інтелектуальна власність / авторське право / торговельна марка / фірмове найменування
