Як ми вже зазначали у попередній статті, у сфері інтелектуальної власності існують різні типи договорів, які згідно Закону України «Про авторське право і суміжні права» (чинний від 01.01.2023, зі змінами від 15.04.2023 року) (розділ IV, в чинній редакції з внесеними змінами від 15.04.2023 року) (далі – Закон), а також Цивільного кодексом України (глава 75) застосовуються суб’єктами авторського права та суміжних прав з метою розпорядження своїми майновими права інтелектуальної власності. І в даній статті, продовжуючи тему, ми розглянемо детально такий тип договору, який умовно можна назвати договором про передачу (відчуження) виключних майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності (далі також – договір передачі (відчуження) майнових прав), який в свою чергу поділяється на різні види договорів в частині розпорядження майновими правами на об’єкти авторського права та/або суміжних прав.
Якщо в загальному, договір передачі (відчуження) майнових прав – це вид цивільно-правового договору, яким опосередковуються авторсько-правові відносини, пов’язані з розпорядженням майновими правами інтелектуальної власності на об’єкти авторського та/або суміжних прав (музичні твори з текстом і без тексту, літературні твори, твори образотворчого мистецтва, хореографічні твори, фотографічні твори, твори графічного дизайну, аудіовізуальні твори, ілюстрації, комп’ютерні програми та безліч інших творів, в тому числі, визначених статтею 6 Закону, та виконання, фонограми, відеограми та програми організацій мовлення), а також на патенти, торговельні марки, винаходи, промислові зразки.
За договором передачі (відчуження) майнових прав одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі такі права відповідно до чинного законодавства України та на визначених договором умовах.
Особливості договору передачі (відчуження) виключних майнових прав
- Виходячи з того, що передати (відчужити) можна різний об’єм прав, договори передачі (відчуження) поділяються на два підвиди:
а) договори про передачу (відчуження) частини майнових прав інтелектуальної власності
б) договори про передачу (відчуження) всіх майнових прав інтелектуальної власності
На відміну від ліцензійного договору, договір про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності спрямований на повну уступку майнових прав на твір, винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку чи інший об’єкт інтелектуальної власності, тому зміст договору про передачу (відчуження) прав інтелектуальної власності передбачає безповоротне відчуження прав на об’єкт охорони. Таким чином, особа, яка передала відповідні виключні права інтелектуальної власності за договором, перестає бути суб’єктом прав, що були передані.
При цьому, на підставі абзацу 1 частини 2 статті 49 чинного Закону, такі майнові права передаються (відчужуються) за таким договором тільки на весь строк охорони прав, а саме:
- для об’єктів авторського права – на все життя автора та 70 років після смерті,
- для об’єктів суміжних прав – на 50 років з моменту здійснення виконання твору (музичного твору з текстом або без тексту) або виготовлення фонограми/відеограми,
«2. Особа, яка набуває майнові права на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав, стає суб’єктом майнових прав у межах набутого нею обсягу майнових прав на такий об’єкт протягом визначеного законом строку чинності відповідних майнових прав на такий об’єкт. Умова договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав на інший, ніж передбачено законом строк чинності набутих майнових прав, є нікчемною», – йдеться у статті Закону.
- Договір передачі (відчуження) спрямований на перехід майнових прав інтелектуальної власності від однієї особи до іншої з можливістю набувача таких прав як самому використовувати охоронювані майнові права, так і шляхом їх подальшого передання іншим суб’єктам. У зв’язку з цим особа, якій передані виключні майнові права, стає правонаступником. Але майте на увазі, що на підставі договору передачі (відчуження) прав інтелектуальної власності до набувача переходять не лише права, а й обов’язки щодо об’єкта договору. Зокрема, наприклад, обов’язки щодо дотримання немайнових прав авторів (вказувати ім’я автора при використанні творів) або використання запатентованого об’єкта та підтримання чинності патенту чи свідоцтва та інші відповідні обов’язки.
- Договори про передачу (відчуження) виключних майнових прав на об’єкти промислової власності характеризуються такою певною особливістю – при переданні права інтелектуальної власності на такий об’єкт власник охоронного документа (патенту, свідоцтва) не може залишити за собою будь-яке право на його використання, встановити будь-які часові чи територіальні обмеження прав, які переходять до правонаступника. Це принципова відмінність передачі права власності для об’єктів промислової власності від передачі авторських прав, де допускається «ділення прав».
Договір про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності є двостороннім. Першою стороною є особа, якій належать виключні майнові права інтелектуальної власності на певний об’єкт. Звертаємо вашу увагу на те, що такою особою може бути не тільки творець (автор, винахідник тощо), а й інша юридична чи фізична особа, яка в установленому порядку набула виключних прав на об’єкт інтелектуальної власності (наприклад, спадкоємець автора). Другою стороною є особа, до якої переходять відповідні виключні майнові права інтелектуальної власності. Нею може бути як фізична, так і юридична особа.- Важливою умовою договору передачі (відчуження) виключних майнових прав має бути обов’язок правовласника виключних майнових прав щодо попередження правонабувача про права третіх осіб, зокрема, про наявність або відсутність ліцензійного договору, укладеного правовласником із третьою особою до передання виключних майнових прав.
Істотні умови договору передачі (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності
До істотних умов договору передачі (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності належать:
– строк дії договору
– способи використання твору
– територія, на яку поширюється право, що передається
– розмір і порядок виплати авторської винагород
– інші умови, щодо яких за вимогою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди
Основною істотною умовою є умова про об’єкт договору, тобто результат інтелектуальної, творчої діяльності, майнові права на який передаються за договором. Об’єкт договору має бути чітко визначений шляхом зазначення повної назви об’єкту інтелектуальної власності, фіксації номера патенту чи свідоцтва, і дати видачі.
Іншою істотною умовою договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності є умова про предмет договору. Предметом договору про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності є виключні майнові права на об’єкт права інтелектуальної власності. Такі права означають монополію суб’єкта права інтелектуальної власності на використання об’єкта цього права. Під предметом такого договору слід розуміти всю сукупність майнових прав, які передаються. Ця умова є особливо важливою для договорів про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти авторського та суміжних прав, адже згідно пункту 1 статті 49 Закону у разі передачі (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав частково майнові права в обсязі, не передбаченому у договорі, є такими, що не передані (не відчужені).
Істотною умовою є також умова про ціну майнових прав інтелектуальної власності, що передаються за договором. Розмір і порядок виплати авторської винагороди визначається договором про передачу (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності. Така винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу (суть від назви – сплачується один раз і все), або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (така винагорода називається роялті), або комбінованих платежів (коли поєднується виплата як паушального платежу, так і виплата роялті).
Як ми вже зазначали у попередній статті, після набрання чинності Закону, в цьому Законі було введено суттєве оновлення, яке декларує право автора, виконавця, виробника фонограми та відеограми на отримання справедливої винагороди за використання відповідних об’єктів авторського права та суміжних прав відповідними способами, визначеними Законом та Законом України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”. Таке право гарантовано, відповідно частиною 3 статті 12, частиною 3 статті 38, частиною 3 статті 39 та частиною 3 статті 40 Закону.
Чинний Закон говорить про те, що умови правочинів щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав стосовно передачі (відчуження) щодо майнового права на справедливу винагороду, передбаченого відповідно частиною 3 статті 12, частиною третьою статті 38, частиною 3 статті 39, частиною 3 статті 40 цього Закону, є нікчемними (абзац 2 частина 1 стаття 48 Закону). І якщо ми говорим про договір передачі (відчуження) виключних майнових прав, то це означає, що у такому договорі неможна зазначити умову, що правонабувач отримує і право на отримання справедливої винагороди за використання відповідних об’єктів прав інтелектуальної власності, вказаними в такому договорі способами.
Наші фахівці мають досвід і багаторічну практику зі складання договорів передачі (відчуження) виключних майнових прав інтелектуальної власності. При цьому, ми наголошуємо, що в практиці нашої роботи не існує поняття “шаблонний договір”, так як кожен наш проект договору орієнтований на конкретні потреби, які є індивідуальними для кожного клієнта.
інтелектуальна власність / авторське право / Договір відчуження прав
