24 серпня 1991 року Україна був проголошений Акт незалежності Україні, а вже 5-го грудня того ж року «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала на засіданні Верховної Ради, присвяченому підсумкам всеукраїнського референдуму та виборам Президента, у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору імені Г. Г. Верьовки.
У січні 1992 року Верховна Рада затвердила «Ще не вмерла Україна» як державний гімн. Проте, лише 6 березня 2003 року депутати Верховної Ради ухвалили Закон України «Про Державний Гімн України», який утверджує національний гімн “Ще не вмерла Україна”, на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву Павла Чубинського, Державним Гімном в такій редакції:
“Ще не вмерла України і слава, і воля
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду”.
За пропозицією президента Леоніда Кучми перший рядок пісні змінили: замість «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля» стало «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Історичні факти створення тексту та музики гімну
Завдяки Пантелеймону Кулішу, разом з поезіями Тараса Шевченка, вірш «Ще не вмерла України», потрапить до львівського часопису «Мета», який почали видавати у 1863 році у Львові, і наприкінці того ж року у четвертому номері серед інших поезій Тараса Шевченка, вірш вперше був надрукований, але не так, як його написав Павло Чубинський: «Ще не вмерла УкраїнИ», а «Ще не вмерла УкраїнА». Саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря. Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його у Києві восени 1862 року на одній з вечірок, де були присутні члени Київської Громади.
Поет Павло Чубинський
Потім вірш прочитав галицький священник і композитор Михайло Вербицький. Цей вірш припав йому до вподоби як своїм патріотичним змістом, так і легкістю форми, і тут же, упродовж тижня, Вербицький написав ноти до вірша. Спочатку композитор представив цю пісню як солоспів і сам виконав її на сходинах гімназійної «Громади» в Перемишлі. А щоб усі члени «Громади» могли цю патріотичну пісню співати разом, то він зробив з неї хорову композицію.
Павло Чубинський був особисто знайомий з Кобзарем, любив його творчість і написав вірш, що нагадує поезію Шевченка. А на Галичині автор музики також любив Шевченка і музику до вірша Павла Чубинського Михайло Вербицький створив саме тому, що думав, що це твір Шевченка.
Вперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року в Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських «вечерниць в пам’ять Тараса».
А перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна» у виконанні Михайла Зазуляка був записаний Студією Columbia, США, у 1916 рік.
Шлях до затвердження «Ще не вмерла України» державним Гімном України
Що не дивно, найпотужніших репресій український гімн зазнав за радянських часів. Так, у 1919 році денікінці знищили близько 60 примірників гімну, а за часів більшовицького режиму пісню оголосили «буржуазно-націоналістичною» й жорстоко переслідували тих, хто її поширював, а за виконання можна було заплатити не лише свободою, а й життям. Головна причина заборони – текст, який не давав забути українцям, що вони українці, що не вмерла Україна, що ми козацького роду.
Офіційним гімном УРСР в період 1949–1991рр. був вірш Павла Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна».
В умовах радянських репресій, утисків і вбивств культурних діячів в Україні зародився рух спротиву, що набрав найбільшої сили у 1980-х роках. Тоді відбулись події, що визначили напрям розвитку майбутньої незалежної української культури. Серед них фестиваль «Червона Рута» в Чернівцях 1989 року, що став викликом радянській системі та передвісником незалежності України. 24 вересня на фестивалі вперше за багато років «Ще не вмерла Україна» прозвучала публічно. Василь Жданкін після нагородження переможців конкурсу несподівано почав виконувати пісню, залучивши співаків Віктора Морозова та Едуарда Драча. За словами Кирила Стеценка, у цей момент на артистів «зійшов український дух», а громадський діяч Орест Данилевич відзначив:
«Весь стадіон підвівся і почав співати майбутній гімн незалежної України. То була щемлива мить, у багатьох на очах заблищали сльози. Це був справжній апогей Фестивалю. Вперше в радянській Україні звучав наш гімн у виконанні десятків тисяч громадян».
9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної Ради народних депутатів ХХІ («першого демократичного») скликання було виконано пісню, що стало досить визначною подією на той час. Перше аранжування для оркестру здійснив художній керівник та диригент Галицького симфонічного оркестру Ростислав Демчишин.
А вже після проголошення Верховною Радою Акта незалежності України, починаючи з 17 вересня 1991 року, українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну «Ще не вмерла Україна».
Щороку 10-го березня українці відзначають День Державного гімну України. І ось у 2023 році минуло 160 років з часу створення музики і 20 років з часу утвердження пісні на слова наддніпрянця Павла Чубинського і музику галичанина Михайла Вербицького «Ще не вмерла України» як Державного Гімну України.
Дозволи та заборони щодо використання тексту та музики Гімну України
Законом України «Про Державний Гімн України» визначається:
- Урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.
- Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.
- Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно зі ст. 338 Кримінального кодексу України публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України – карається штрафом від 17 000 грн. до 68 000 грн або арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 3 років.
Фото Миколи Тимченко 12.12.12. Перше засідання Верховної Ради України VII скликання
Які дії можуть підпадати під наругу над Гімном України? Це може бути спотворення образливого тексту або музики Гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення. Наруга може здійснюватися як публічно так і таємно, але за умови, що у подальшому ці дії будуть продемонстровані іншим особам. Такі злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов’язаної з наругою над державними символами і не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця чи ні.
У 2023 році зі співачкою Джамалою стався інцидент, при якому громадськість звинуватила артистку ледь не у нарузі над Гімном України. Джамала виконала гімн на благодійному матчі на підтримку нашої країни Game4Ukraine, який проходив 5 серпня 2023 року в Лондоні на домашній арені лондонського «Челсі» стадіоні «Стемфорд Брідж». Співачка виконала гімн у особливій, властивій саме цій співачці манері, зробивши експеримент із аранжуванням музики та, власне, виконанням. І така подача пісні викликала неоднозначну реакцію українців. Деякі коментатори навіть написали, що Джамала зіпсувала та спаплюжила урочисту композицію-символ. Зірку розкритикували за «особливе» виконання гімну України з використанням великої кількості вокалізмів.
Але, виходячи із трактування поняття наруги над символікою України, таке «особливе» виконання не може вважатись спотворенням гімну. Ні слова ні оригінальна музика не піддались змін, які спотворили зміст та значення гімну.
Будь-який артист, як і Джамала, має право виконувати гімн так, як він це бачить, як промовляє його творча натура і як кожен співак відчуває пісню.
Так, за роки незалежності України, Державний гімн у власному аранжуванні виконували і продовжують виконувати такі відомі українські зірки, як Олександр Понамарьов, Оля Полякова, DZIDZIO, а також, фінський гурт Apocalyptica. Також, особливе аранжування та виконання гімну України існує у рок-версії Микити Рубченка, у виконанні 14-ти національностей України та в оркестрово-інструментальному аранжуванні А. Авдієвського.
А як що до авторських та суміжних прав та одержання дозволу на виконання та аранжування Державного гімну?
26 лютого 2022 року Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликало музикантів включати в концертні програми та виконувати державний гімн України в підтримку українського народу.
Композитор Михайло Вербицький
Відповідно до статті 20 Конституції України Державний Гімн України є Державним символом України. А Державні символи України не охороняються авторським правом, згідно частини 4 статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні прав».
Таким чином, для того, що створити свою власну інтерпретацію виконання гімну України у оригінальному аранжуванні, не потрібно отримувати відповідний дозвіл від власників авторських прав. Але аранжування, яке Законом України «Про авторське право і суміжні права» визначається як похідний твір, тобто такий твір, який створюється у результаті творчої переробки оригінального твору, в даному випадку не повинне зачіпати самого тексту гімну. Текст повинен залишатися у тій редакції, яка визначена Законом України «Про Держаний гімн України».
В момент, коли відповідний артист виконає гімн України у власному аранжуванні, у артиста виникають суміжні права на його виконання, а у відповідного автора аранжування (яким може бути і сам артист) – авторські права на аранжування, тому, що при здійсненні обробки музикант може додати нові інструменти та надати класичній версії музики гімну нового забарвлення та якості звучання, без спотворення оригінальної мелодії. І такі суміжні та авторські права відповідного артиста отримують охорону, згідно норм чинного законодавства України.
Яскравим прикладом порушення суміжних прав на виконання та авторських прав на аранжування гімну України став випадок з українським співаком Олександром Пономарьовим. Гімн у його виконанні було приглушено соцмережею Facebook на трансляції засідання Немишаївської сільської ради, які вона виклала в соцмережу. Facebook мотивував такий «бан» трансляції тим, що вона може порушувати авторські права. В результаті було встановлено, що Олександр Пономарьов створив власне аранжування гімну і виконав його, і саме це запис виконання, яке вже отримує охорону, використала на своєму засіданні Немишаївська сільська рада.
Таким чином, перш ніж використати запис гімну України у виконанні будь-якого артиста, чи то Олександра Пономарьова, чи Ольги Полякової, чи DZIDZIO, і опублікувати відео з використаним таким записом, обов’язково потрібно отримати відповідний письмовий дозвіл у власника авторських прав на аранжування та суміжних прав у виконавця.
