Усталені норми потребують змін
Відповідно до американського законодавства витвір мистецтва, створений штучним інтелектом без участі людини, не може бути захищений авторським правом. Творці Конституції США, коли надали Конгресу повноваження у 1879 році “сприяти прогресу науки і корисних мистецтв, забезпечуючи на обмежений час авторам і винахідникам виключне право на їхні твори і відкриття” і тим самим заклали основи патентного і авторського права в Сполучених Штатах, справедливо припускали, що вищезгадані автори і винахідники будуть людьми. І таке припущення залишалося практично беззаперечним протягом більше двох століть – тільки люди коли-небудь могли отримати патентний і авторський захист.
Та стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) змушує Бюро патентів і торгових марок США та Бюро авторських прав США вирішувати питання про надання ШІ прав на інтелектуальну власність.
На сьогодні американське законодавство про авторське право вимагає авторства людини для того, щоб твір був захищений авторським правом. Ця позиція була оскаржена і підтверджена в спробі комп’ютерного науковця Стівена Талера зареєструвати авторське право на твір мистецтва, створений штучним інтелектом.
Двомірний твір під назвою “Нещодавній вхід до раю” (піксельна пасторальна сцена із зображенням залізничних колій, що проходять під порослим мохом мостом), був автономно створений комп’ютерним алгоритмом, запущеним на машині. Талер подав заявку на отримання авторських прав у 2018 році, а у 2019 році Управління з авторських прав відмовило йому на підставі того, що твір “не має людського авторства”. 
Управління підтвердило цю позицію у 2020 році на тих самих підставах. У 2022 році, після другого запиту на перегляд справи, Відомство знову відмовилося визнати авторське право на твір, заявивши, що “людське авторство є необхідною умовою для захисту авторських прав”. Свою позицію Відомство обґрунтовувало рішеннями Верховного суду, рішеннями судів нижчих інстанцій та політичними міркуваннями.
Однак, це питання не є настільки вирішеним, як це видається Бюро з авторських прав. 10 січня 2023 року Талер подав до суду на Управління з авторських прав, знову стверджуючи, що твори, створені штучним інтелектом, є об’єктами авторського права, що продовжило дискусію про те, чи є “Нещодавній вхід до раю” об’єктом авторського права. Проте, суддя Окружного суду США Беріл Хавелл теж підтримала рішення Управління з авторських прав і зазначила, що авторство людини є невід’ємним складником авторського права.
Стівен Талер відстоює права Штучного інтелекту
Стівен Талер потрапив у заголовки газет у 2022 році, коли суди по всьому світу почали виносити рішення про те, чи може його система штучного інтелекту бути названа винахідником у патенті.
Будучи одним з піонерів індустрії ШІ, Талер зробив захоплюючу і багату на історії кар’єру. Вперше почав працювати з нейронними мережами ще в 1970-х роках, щоб створити альтернативні версії смайлика “гарного дня”. У 1995 році Талер заснував Imagination Engines Incorporated, компанію-піонера в галузі штучного інтелекту, яка стверджує, що перенесла сам процес мислення на систему нейронних мереж.
Розробник і дослідник штучного інтелекту Стівен Талер уже кілька років намагається довести, що його ШІ-система DABUS (абревіатура від Device for the autonomous bootstrapping of unified sentience або Пристрій автономного завантаження уніфікованої свідомості) по-справжньому розумна. Талер переконаний, що створювані DABUS об’єкти мистецтва мають бути захищені авторським правом. Винахідник подає позови до судів різних країн світу, завдяки чому він заслужив прізвисько “серійний позивач”. Черговою стала відмова федерального судді США, що DABUS не може претендувати на авторські права на картину, створену ще 2012 року.
Раніше судді відхиляли подібні позови в Європейському Союзі, США, Австралії та Новій Зеландії. У 2021 році Стівену Талеру вдалося отримати патент у Південній Африці, але, на думку експертів, патентна система цієї країни – система реєстрації, а не експертизи. “Наскільки я розумію, у Південній Африці я міг би отримати патент на колесо”, – прокоментував цей епізод юридичної епопеї Метью Саг, професор права та штучного інтелекту в Університеті Еморі.
Сам Талер стверджує, що його справи не пов’язані з інтелектуальною власністю, вони про особистість. Він вважає, що система штучного інтелекту DABUS розумна, і що ці судові позови є хорошим способом привернути увагу до “нового виду” і його прав.
“DABUS і вся ця інтелектуальна власність не спрямовані на створення прецедентів із законом. Йдеться про створення прецедентів з погляду людського визнання”, – каже він.
Талер в Британському суді
На сьогоднішній день у Верховному суді Великобританії розглядається оскарження Стівеном Талером рішення Управління інтелектуальної власності Великої Британії (UKIPO) не дозволяти двом його патентним заявкам вказувати штучний інтелект DABUS як винахідника.
У 2018 році Талер подав заявку на патенти в кількох юрисдикціях, включаючи Велику Британію, на два нові винаходи: нейронне полум’я та фрактальний контейнер. У цих заявках Талера вказано як власника патентів, а його машина штучного інтелекту DABUS, вказана як винахідник. Це пояснюється тим, що він вважає, що DABUS самостійно створив нові винаходи.
Очікується, що вищий суд Великої Британії розгляне, чи DABUS підпадає під розділ 7(3) Закону Великобританії про патенти 1977 року щодо визначення винахідника («фактичний розробник винаходу»), і видасть вказівки щодо того, як це впливає на те, хто є власником патентів розділу 13(2), який передбачає, що за замовчуванням винахідник є власником патенту, якщо він не переуступлений іншій організації. Якщо буде виявлено, що він підпадає під визначення згідно з розділом 7(3), суддям буде запропоновано розглянути, чи можна вважати робота ШІ юридичною особою з метою передачі права власності. У разі успіху це буде перший значущий приклад надання роботі штучного інтелекту самостійного значення.
Ймовірно, рішення Верховного Суду матиме міжнародне значення. Поява генеративного ШІ, здатного створювати переконливі тексти, інтерпретувати підказки для створення творів мистецтва та маніпулювати величезними обсягами даних для проектування всього – від фармацевтичних молекул до архітектурних планів, – призвела до глибоких питань про природу інтелектуальної власності – і, неминуче, до юридичних суперечок. Автори, наприклад, вишикувалися в чергу, щоб подати до суду на компанії, що займаються розробкою штучного інтелекту, за те, що вони без дозволу навчають свої системи їхніх творів. Але в судових справах, які потрапили в заголовки газет по всьому світу, Талер, мабуть, є найактивнішим позивачем.
Якщо детально проаналізувати всі позовні кампанії Талера, то можна сказати, що його ідея надання ШІ прав автора заслуговує на увагу, бо співпраця людей та ШІ стає дедалі тіснішою і починає нагадувати творчий діалог, тож і наше уявлення про авторство, можливо, доведеться змінити. Ситуація з Талером розкриває складність юридичних питань, з якими інтелектуальна сфера буде й надалі стикатися в міру розвитку ШІ.
Враховуйте всі законодавчі та практичні особливості при роботі та використання ШІ, тут без кваліфікованої юридичної підтримки не розібратися. Наші юристи фахові спеціалісти і питання ШІ вивчають ретельно (і не лише в одній юрисдикції), тому зможуть вирішити будь-які ваші запити, навіть краще аніж би це зробив сам ШІ.
інтелектуальна власність / авторське право / винахідник / Стівен Талер / штучний інтелект
