Перша опера Дмитра Бортнянського “Креонт”, яка вважалася втраченою, не просто повернулась до України, а й отримала державну реєстрацію авторського права на аранжування (тобто, створений похідний твір на основі оригінального твору). Відповідне свідоцтво офіційно вручила очільниця ІР офісу Олена Орлюк диригенту Національної опери України Герману Макаренку та музикознавиці Ользі Шуміліній.
Світове визнання
“До ІР офісу звернулись пан Герман Макаренко та пані Ольга Шуміліна для того, щоб зареєструвати майнові права на аранжування. Ми прекрасно розуміємо, що опера “Креонт” є суспільним надбанням людства, тому здійснили державну реєстрацію авторського права її аранжування. Це нова творча інтерпретація в нашому культурному просторі”, – зазначила Олена Орлюк під час пресконференції, яка передувала світовій прем’єрі опери Дмитра Бортнянського “Креонт” в залі Дипломатичної академії України при МЗС України 11 листопада 2024 року.
Тепер авторське право на аранжування опери визнається в усьому цивілізованому світі. Адже Україна є учасницею низки міжнародних договорів у цій сфері: Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів і Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року передбачають, що охороні підлягають як випущені, так і не випущені у світ твори громадян Договірної Держави. Також Бернською конвенцією визначено, що користування авторськими правами і здійснення їх не пов’язані з виконанням будь-яких формальностей.
“Авторське право зазвичай виникає з моменту створення твору, воно не потребує обовʼязкової реєстрації, але якщо воно фіксується, то Україна як учасниця низки міжнародних конвенцій про охорону літературно-художніх творів, Всесвітньої конвенції про авторське право, дотримується всіх норм. Тож це авторське право буде охоронятись в усіх країнах-учасницях конвенцій, тобто в усьому цивілізованому світі”, – наголосила директорка ІР офісу.
Повернення та реєстрація
ІР офіс здійснив державну реєстрацію аранжування опери “Креонт”, про що видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 22.10.2024 № 130831. Відомості щодо державної реєстрації внесені до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та будуть опубліковані в офіційному електронному бюлетені “Авторське право і суміжні права” № 84, 29 листопада 2024 року.
“Це справді велике повернення для українського культурного простору. Опера, як суспільне надбання людства, сьогодні повертається в нашу культурну спадщину. Радію, адже Україна захищає свій суверенітет на всіх рівнях і далі буде повертати митців у своє культурне середовище”, – наголосила Олена Орлюк.
Віднайдена спадщина
Дмитро Бортнянський – український бароковий композитор, співак і диригент, який народився у 1751 році в Глухові. Свою першу оперу “Креонт” він написав у 25 років у Італії. Прем’єра відбулась у Венеції в театрі Сан-Бенедетто у 1776 році. Однак, рукописна партитура твору зникла і понад 200 років опера вважалася втраченою. Допоки рукопис не знайшли в архіві лісабонської бібліотеки у Португалії, де зберігаються рукописні колекції тамтешнього королівського двору.
Згадана опера створена на лібрето Марко Кольтелліні за сюжетом давньогрецької трагедії Софокла “Антігона”. “Креонт” написано в традиціях італійської опери-seria. Вона складається з двох дій (14 та 8 сцен) і має номерну структуру з сольними аріями, дуетами, речитативами, хоровими та інструментальними номерами. Прем’єра опери відбулася у Києві за підтримки Міністерства закордонних справ України, під патронатом UNESCO/ЮНЕСКО (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization), які особисто надала генеральна директорка Одрі Азулє, а також під патронатом загальноєвропейської федерації асоціацій Європа Ностра, що відповідає за збереження Європейської культурної спадщини.
Автор проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортянського “Креонт”” – Герман Макаренко, диригент-постановник світової прем’єри, Народний артист України, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру “Київ-Класик”, доктор, професор.
Реєстрація авторського права на аранжування опери “Креонт” Дмитра Бортнянського є важливою подією для української культури та правової системи. Вона засвідчує здатність сучасної України захищати культурну спадщину та надавати їй нове життя у сучасних інтерпретаціях.
Аранжування, як створений похідних твір і з виокремленим автором на таке аранжування, є прикладом творчого переосмислення барокової опери, яка довгий час вважалася втраченою. Оригінальний рукопис був знайдений у Лісабоні (Португалії) й став основою для створення цієї нової версії твору.
Ця подія не лише підкреслює цінність музичної спадщини Бортнянського, а й наголошує на важливості визнання авторського права на інтерпретації культурних творів. Завдяки цій реєстрації опера “Креонт” отримує нове життя, стаючи частиною сучасного культурного простору України та світу загалом.
інтелектуальна власність / авторське право / аранжування / опера “Креонт” / реєстрація авторського права
