Корисна модель про параметри музичної композиції
У 2020 підприємець з Луцька Сергій Лапковський подав позов до суду на відомий український гурт «Антитіла» з вимогою сплатити більше мільйона гривень. Він звинуватив музикантів у використанні запатентованої ним ще у 2012 році корисної моделі №74516 «Спосіб налаштування параметрів музичної композиції за С.О. Лапковським».
Насправді ця історія бере початок ще з 2017 року, коли Сергій Лапковський подав перший позов, але, за його словами, двоє суддів відмовились його розглядати, проте вже у 2020 році Подільський районний суд м. Києва прийняв до розгляду відповідну позовну заяву.
Також Лапківський стверджував, що він попередньо зв’язувався з музикантом гурту «Антитіла» Сергієм Вусиком, щоб, за його словами врегулювати все шляхом перемовин. Проте музиканти відмовились відж такого вирішення:
«Антитілам» пропонували заплатити певну суму і позовна претензія була б відкликана. Але ми не пішли на це, бо для нас це принципові речі. Це щось схоже на те, що тобі забороняють використовувати певні слова у написанні текстів, або ж певні рухи у хореографічних постановках. Це якась дикість. В разі якщо ми не відстоїмо правди, може з‘явитися судовий прецедент, а об‘єктом нападок може стати кожен артист України. Бо всі музиканти так чи інакше використовують у написанні пісень певні тональності, які звучать у певному темпі», – так прокоментував ситуацію у Facebook лідер гурту Тарас Тополя.
Із опису корисної моделі №74516 «Спосіб налаштування параметрів музичної композиції за С.О. Лапковським» опублікованої в Державною службою інтелектуальної власності України (прим. – назва органу станом на 2012 р.) у офіційному Бюлетні №20 від 25.10.12. звучить наступним чином:
«Спосіб налаштування параметрів музичної композиції за Лапковським включає використання системи налаштування параметрів музичної композиції. Додатково використовується технічний оператор, який вносить до системи дані музичного параметра: тональність або темп, після чого визначаються відповідні дані іншого музичного параметра: темпу або тональності, та виводяться технічному оператору».
Якщо говорити простіше, то мова йде про заборону використання музикантами певних тональностей і темпу у своїх піснях. Тобто, державним органом був виданий патент не на корисну модель, а фактично на теорію, яка не підкріплена доказами.
Варто зазначити, що частиною 2. ст. 7 Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисну модель» визначено умову патентоздатності корисної моделі:
«2. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною».
Нічого нового пан Лапковський не запропонував своєю корисною моделлю, а лише шахрайським способом спромігся отримати патент на те, що існувало у музичному світі вже багато століть. Він зробив це у змові з волинськими патентними повіреними, юристами та музичним експертом, композитором Тиможинським.
«Це як уявити що художникам у своїй творчості відтепер не можна малювати горизонтальні червоні лінії, а лише блакитні, бо хтось дивним чином отримав на червоні лінії патент, ніби-то вони сприймаються оком краще. І тепер треба заплатити, а потім – малювати. Абсурдність чисто українського патенту зашкалює. Є ще над чим працювати в нашій державі. І ми це зробимо, бо це стосується всіх музикантів країни», – вважає музикант гурту Сергій Вусик.
Сам Лапковський так пояснює суть своєї корисної моделі на запитання від ZAXID.NET (зі статті «Моцарт не заморочувався» від 21 січня 2019 року) з цього приводу:
«Я професійний композитор, складаю музику. Що я придумав? Мій винахід дуже дорого коштує. Бо якщо композитор використовує тональність відповідно темпу, він використовує мій винахід. Що таке тональність? Це частота, кожен тон має свою частоту. Є 12 тональностей в рівномірно темперованому строю. Що таке темп? Це частота чергування долей. Раніше не заморочувались тим, щоб ставити темп в тональність. Це я придумав. В мене всі композиції так зроблені вперше в світі. Все має бути узгоджено так, щоб вас не дратувало. А було приємно», – наголосив Лапковський, розповідаючи про оригінальність свого винаходу (корисної моделі).
Підкреслимо, що в Україні існує поняття «патентні тролі», які отримують офіційні патенти на загальновідомі так звані «корисні моделі», намагаючись пізніше вимагати роялті у тих, хто їх використовує – наприклад патенти на хот-дог, кулькову ручку, одноразові бахіли, пательню і навіть автомобільні номери.
Очевидно, що пан Лапковський та його поплічники класичні «патентні тролі», які майстерно маніпулюють загальновідомими науковими фактами для власної користі.
Суть позовів гурту «Антитіла» та Лапковського
У вересні 2021 року лідер гурту «Антитіла» Тополя Т.В. звернувся до суду до відповідачів Лапковського С.О., ДП «Український інститут інтелектуальної власності» із зустрічним позовом про визнання патенту на корисну модель № 74516 «Спосіб налаштування параметрів музичної композиції за С.О. Лапвокським» не дійсним.
У листопаді 2022 року Лапківський звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, якою намагався заборонити виготовлення, рекламу, виконання, застосування, реалізацію, пропонування до продажу, імпорт та експорт контрафактних музичних композицій – пісень гурту «Антитіла», а саме «Молоком», «Все красиво», «Дунай», в яких начебто без дозволу використано описаний у патенті на його корисну модель спосіб. А також, він вимагав вилучити вказані пісні зі всіх цифрових платформ та радіоефірів на час розгляду справи.
Подільський районний суд м. Києва ухвалою від 17 листопада 2022 року відмовив Лапковському у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Лапковского С.О. це не влаштовувало і через апеляцію він намагався поновити судовий процес, з допомогою якого хотів стягнути з «Антитіла» мільйони гривень за нібито застосування цього патенту в трьох треках. Та не так сталося, як гадалося – 6 лютого 2023 року Київський апеляційний постановив не задовольняти апеляційну скаргу пана Лапковського С.О., а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року залишити без змін.
Цікавим у всій цій справі було ще й те, що жінка, яка організовувала роботу з пошуку порушень патенту виявилася матір’ю Лапковського С.О. Про це стало відомо у ході розгляду позову гурту «Антитіла», яким члени гурту не тільки хотіли визнати патент не дійсним, але й примусити виплатити гурту символічну компенсацію розміром в 1 гривню за порушення авторських прав Лапковським С.О., зокрема за копіювання ліцензійного диску.
У ході судових засідань виявилось, що пані Тетяна Лифенко, яка була, в тому числі, відповідачем по справі, заключила договір про проведення робіт на експертну оцінку пісень гурту «Антитіла». Вона розповіла, що не визнає позову гурту, оскільки не копіювала та не продавала диски, а лише купувала їх. Також вона зазначила, що не має відношення до музики, натомість у неї «торгова освіта», а сама вона працює комірником у мережі магазинів «ГІППО». З її слів у судовому засіданні: «Я збирала інформацію, організувала роботу сторонніх осіб».
Однак вона не змогла пояснити, яку саме інформацію, наголосивши, що всі роботи виконували інші особи, яких вона найняла відповідно до договору.
Відповідачка розповіла, що спочатку здійснювався пошук відповідної інформації про порушення патенту, а згодом купувалися диски гурту «Антитіла».
Натомість адвокат гурту «Антитіла» Ярослав Куц не зрозумів, як людина без музичної освіти мала провести експертну оцінку пісень гурту. Він поцікавився, чому саме пісні гурту «Антитіла» були досліджені.
«Я такої музики не слухаю, але в гурту агресивна реклама, вона скрізь звучить, навіть біля магазину жіночої білизни. Якесь там сало на голові в королеви», – зауважила Тетяна Лифенко, очевидно, маючи на увазі трек «Все красиво».
Адвокат гурту «Антитіла» звернув увагу, що у так званих експертних висновках вказано, що диски копіювалися, до того ж змінювався їх формат з MP3 на WAV. Відповідно до українського законодавства, диски копіювати не можна було, адже це порушення авторських прав. Він наголосив, що диски мали відповідні голограми, які свідчили, що авторські права захищені.
В судових дебатах він розповів, що треки «Дунай», «Молоком», «Все красиво» були копійовані, а отже це порушення авторських прав учасників гурту, які є безпосередніми авторами цих пісень.
«Факт копіювання підтверджений самими відповідачами», – наголосив адвокат та додав, що треки використовувалися у комерційних цілях, адже відповідачка Лифенко отримувала кошти за проведення робіт щодо пошуку порушень патенту.
В результаті, суд відмовив гурту у задоволенні позову, і гурт звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Але у ході розгляду справи ще раз стало зрозуміло якими методами користується Лапковський С.О. для досягнення своєї мети.
Також адвокат гурту «Антитіла» уточнював одну цікаву деталь: пісні гурту «Антитіла» «Молоком», «Все красиво» та «Дунай», у яких Лапковський вбачає порушення свого патенту, були написані ще до того, як цей патент з’явився.
Якби Лапковський виграв справу, то він би створив прецедент, посилаючись на зміг би подавати до суду на будь-яких музикантів, які начебто користуються його методом, на який видано патент.
У свою чергу «Антитіла» ініціювали порушення кримінальної справи проти Сергія Лапковського. Гурт «Антитіла» звинувачує його у шахрайстві.
Тепер ви розумієте як важливо дбати про свої права, виважено та професійно вести судові тяганини та давати достойну відсіч «патентним тролям». Наша юридична компанія має досвід вирішення питань з авторських та патентних прав в судовому та позасудовому порядку. Звертайтесь за потреби та бережіть свої авторські доробки.
"Антитіла" / інтелектуальна власність / авторське право / корисна модель / суд
