Міжнародна Асоціація з охорони інтелектуальної власності (далі – АІРРІ) була заснована у 1897 році, після підписання Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 року. Розвиток AIPPI був постійним, в ході якого організація стала міжнародною асоціацією, яка охоплює країни Східної Європи, Північну, Південну та Центральну Америку, практично всю Азію (має, в тому числі, великі національні групи в Китаї, Японії та Південній Кореї), Австралію, Нову Зеландію та велику частину Африки.
AIPPI складається з 66 національних і 2 регіональних груп. Країни, які не є членами жодної з груп, членство в організації здійснюють як незалежний член. Загальна кількість членів АІРРІ – близько 9000 осіб з понад 115 країн світу. В Україні регіональна група заснована у 1995 році.
За свою довгу історію AIPPI прийняла понад 700 резолюцій і звітів. Презентація цих резолюцій і звітів міжнародним урядовим організаціям, зокрема Всесвітній організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ), внесла значний вклад у розвиток, вдосконалення та гармонізацію міжнародної системи охорони інтелектуальної власності.
Щорічно AIPPI проводить Всесвітній конгрес, який об’єднує представників різних країн світу для обговорення актуальних питань у сфері інтелектуальної власності. AIPPI World Congress 2024 відбувся в жовтні у м. Ханчжоу (Китайська Народна Республіка). Під час Конгресу було прийнято чотири резолюції, про які буде далі детальна інформація.
Гармонізація вимог до розкриття інформації та наслідків їх недотримання
Резолюція, що стосується гармонізації вимог до розкриття інформації та наслідків їх недотримання, визначає, чи слід вимагати розкриття інформації під час розгляду патентної заявки та після видачі патенту, і якщо так, то в якому обсязі, а також які санкції повинні застосовуватися за невиконання таких зобов’язань.
AIPPI вирішує цю проблему та визначає, що термін «Вимога розкриття», як цей термін використовується в резолюції, означає «вимогу розкриття попереднього рівня техніки в Патентному відомстві». Термін «Рівень техніки» означає «всю інформацію, яка стала загальнодоступною в будь-якій країні світу в будь-якій формі до дати подання заявки або, де це застосовано, до дати пріоритету».
Водночас наголошується, що від заявника або будь-якої іншої особи, яка бере участь у підготовці або розгляді патентної заявки, не повинно вимагатися розкриття будь-якого рівня техніки в патентному відомстві, від заявника не вимагається здійснювати пошук попереднього рівня техніки.
Однак, якщо національне законодавство передбачає вказану вище вимогу, вона повинна обмежуватися рівнем техніки, на який посилаються патентні відомства, для того ж самого винаходу і застосовуватися тільки на вимогу патентного відомства.
Конфлікти між торговельними марками, що включають нерозрізняльні елементи
Ця резолюція стосується того, які фактори повинні враховуватися судами, трибуналами або відомствами інтелектуальної власності при оцінці схожості та ймовірності сплутування між торговельними марками, коли одна з них або обидві є торговельними марками, що включають нерозрізнювальні елементи, та яку роль ці нерозрізнювальні елементи повинні відігравати в оцінці.
AIPPI зазначає, що визначення схожості та ймовірності сплутування між торговельними марками, що нібито конфліктують між собою, є ключовим питанням у справах про захист прав на торговельні марки.
Також наголошується, що оцінка схожості та ймовірності сплутування між торговельними марками повинна проводитися в кожному конкретному випадку окремо. Так само слід враховувати загальне враження від торговельної марки (правило «протиставлення»), беручи до уваги домінуючий елемент кожної з них (правило «домінуючого елемента»), а також розрізняльну здатність елемента(ів) та будь-які інші фактори або обставини, що мають відношення до конкретної справи.
Захист пародії в авторському праві
Резолюція піднімає питання чи можуть треті особи без дозволу автора або правовласника твору використовувати такий твір для створення «пародії», щоб не нести при цьому відповідальності за порушення, і за яких умов. Основна мета цієї резолюції – знайти гармонізовані принципи захисту пародії.
В документі фіксується, що пародія є однією з форм свободи вираження поглядів, а також розкриваються основні ознаки та вимоги, зокрема:
- пародія має чітко відрізнятися від основного твору;
- повинна містити елемент гумору, висміювання або критики основного твору, його автора або іншого елементу;
- має відповідати триступеневому тесту, відображеному в статті 9(2) Бернської конвенції, який також включений в Угоду ТРІПС (стаття 13) і який також був включений до статті 10 Договору ВОІВ про авторське право;
- не повинна відповідати мінімальному рівню оригінальності, необхідному для захисту авторського права;
- не потрібно визнавати власника авторських прав або автора твору, використаного в пародії (не потрібно вказувати авторство);
- не вимагає ні дозволу, ні винагороди від правовласника основного твору, використаного в пародії;
- не повинна вводити публіку в оману щодо її характеру або її автора.
Необґрунтовані звинувачення у порушенні прав інтелектуальної власності
Резолюція стосується необґрунтованих звинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності, зокрема видів діяльності, які є необґрунтованими звинуваченнями у порушенні прав інтелектуальної власності, та наслідків таких необґрунтованих звинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності.
Слід наголосити, що законодавство щодо необґрунтованих звинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності має бути гармонізоване, щоб забезпечити чіткі та послідовні рамки в різних юрисдикціях для відповідних сторін.
AIPPI наголошує, що визначення того, чи є твердження про порушення прав інтелектуальної власності необґрунтованим, має відбуватися на основі підходу, що враховує факти та оцінює комбінацію об’єктивних і суб’єктивних критеріїв.
Фактори, які слід брати до уваги, включають:
- докази чи було зроблено заяву з обґрунтованою підставою та переконанням, що мало місце порушення,
- мотивацію сторони, яка висунула звинувачення,
- обізнаність сторони, яка зробила заяву.
Слід наголосити, що тягар доведення у випадках необґрунтованих звинувачень у порушенні прав інтелектуальної власності лежить на стороні, яка стверджує, що звинувачення є необґрунтованим.
Отже, прийняті резолюції AIPPI демонструють прагнення до гармонізації підходів у сфері інтелектуальної власності, забезпечуючи більш чіткі та послідовні правила для різних юрисдикцій. Вони спрямовані на врівноваження інтересів правовласників і суспільства, підтримуючи інновації, свободу вираження та справедливу конкуренцію. Ці рішення підкреслюють важливість міжнародної співпраці у вирішенні сучасних викликів у сфері захисту прав інтелектуальної власності, створюючи умови для розвитку глобальної правової системи, яка відповідає потребам сучасного світу.
