Комерційна таємниця є важливою складовою захисту інтелектуальної власності в сучасному бізнесі. Вона охоплює будь-яку конфіденційну інформацію, яка має економічну цінність для компанії, завдяки своїй секретності. Ця інформація може включати технологічні розробки, бізнес-плани, маркетингові стратегії, списки клієнтів, фінансові показники та інші дані, що забезпечують конкурентну перевагу. Правильний захист комерційної таємниці дозволяє зберегти унікальність продуктів і послуг, запобігаючи несанкціонованому використанню та розголошенню важливої інформації. Захист допомагає компаніям зберігати свою конкурентоспроможність та інноваційний потенціал на ринку.
За загальним правилом, роботодавець самостійно може визначати коло відомостей (об’єм інформації), що становлять для нього комерційну таємницю.
Так, під комерційною таємницею розуміється інформація, яка:
– є секретною в тому розумінні, що інформація є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить;
– має комерційну цінність;
– була предметом заходів, щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Таким чином, це може бути будь-яка інформація про структурну організацію компанії, фінансові показники, постачальників, клієнтів, умови контрактів, бізнес плани тощо.
Комерційна таємниця це інтелектуальна власність
За законодавством, комерційна таємниця є об’єктом інтелектуальної власності – майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть бути пов’язані із витоком інформації, важливим є чітке встановлення режиму комерційної таємниці, що може включати наступні мінімальні заходи:
- Включення положень про захист комерційної таємниці до трудових договорів (контрактів), посадових інструкцій, договорів з контрагентами
- Підписання договору із працівниками про нерозголошення інформації (NDA – non-disclosure agreement), який, зокрема, міститиме застереження щодо чинності відповідних положень протягом існування трудових відносин та певний період часу після їх припинення
- Визначення чіткого переліку інформації, що становить комерційну таємницю
- Затвердження локальних політик/процедур про комерційну таємницю, які відображатимуть порядок використання та поширення такої інформації, що до неї належить, а також відповідальність працівників за неправомірне розповсюдження комерційної таємниці
- Надання робочих комп’ютерів працівникам, які працюють дистанційно або встановлення вимоги здійснювати роботу на хмарних сервісах без збереження такої інформації на особистому комп’ютері, наприклад, за допомогою Google Disk. Встановлення програмного забезпечення, що унеможливлює роботу шкідливих програм.
- Встановлення обов’язку обмежити доступ до робочого комп’ютера третіх осіб, зокрема шляхом встановлення пароля або іншого коду доступу, заборони використовувати домашні принтери для роздрукування робочих матеріалів.
При цьому, у судовій практиці прослідковується підхід, за яким проста наявність Положення про забезпечення комерційної таємниці або Переліку відомостей, що є комерційною таємницею, не є достатніми заходами щодо захисту комерційної таємниці. Зокрема, у судовій справі № 372/4550/19 працівником нібито було розголошено комерційну таємницю, однак, під час вирішення спору, роботодавець все ж таки не зміг надати будь-яких доказів щодо ознайомлення працівника (під особистий підпис) з відповідними документами, які регулюють режим комерційної таємниці в компанії.
Відповідно, важливим є запровадження цілісної моделі захисту комерційної таємниці, що дозволить захистити компанію від витоку інформації.
Майнові права інтелектуальної власності
Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:
- право на використання комерційної таємниці;
- виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
- виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Цивільно-правова відповідальність у формі відшкодування збитків
Завдання збитків за загальним правилом важко доказувати в суді, а специфіка комерційної таємниці лише ускладнює це завдання. Усталеною є позиція Верховного Суду, відповідно до якої застосування такого виду відповідальності можливе за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки особи (боржника);
2) збитків, заподіяних такою особою;
3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками;
4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Таким чином, способи захисту комерційної таємниці мають бути визначені та запроваджені виключно на розсуд власника бізнесу. В свою чергу, виключне запровадження заходів захисту комерційної таємниці, у разі виникнення судового спору, може бути визнано недостатнім для притягнення до відповідальності порушника.
Захист комерційної таємниці є ключовим аспектом у забезпеченні конкурентоспроможності та стабільного розвитку бізнесу. Ефективна охорона конфіденційної інформації дозволяє компаніям не лише уникнути втрат через витік цінних даних, а й зберегти інноваційний потенціал та унікальні переваги на ринку. В сучасних умовах глобальної конкуренції та швидкого розвитку технологій належний захист інтелектуальної власності є необхідною умовою успіху будь-якої організації. Завдяки цьому компанії можуть впевнено розвиватися, впроваджувати нові рішення та забезпечувати довгострокову стратегію зростання. Наша команда знає як захистити ваш бізнес, тому звертайтеся до нас і будьте спокійні.
інтелектуальна власність / авторське право / комерційна таємниця / конфіденційна інформація
