У час, коли Україна проходить через чимало випробувань – пандемію, повномасштабну війну, цифрову трансформацію – забезпечення ефективного захисту інтелектуальної власності стає невід’ємною складовою національної безпеки, інноваційного розвитку й стійкості економіки. Саме у цьому контексті діяльність Комітету Національної Асоціації Адвокатів України (далі – НААУ) з питань інтелектуальної власності набуває стратегічного значення. Голова Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності – Юрій Романюк, окреслює місію, плани та виклики, з якими сьогодні зіштовхується спільнота правників у цій сфері. В цій статті розглянемо детально нові аспекти та коментарі Юрія Романюка.
Питання захисту об’єктів інтелектуальної власності під час війни
Юрій Романюк вдало підкреслює, що вже найближчої осені Комітету виповнюється 5 років, це відносно невеликий строк, але у який же важкий час він формувався. Створений під час пандемії, Комітет розпочав діяльність у найскладніший для країни період, коли відсутні були лише спокій та стабільність. Втім, такі умови стали поштовхом до створення перших інституційних механізмів – фундаменту, на якому сьогодні будується подальший розвиток.
Сьогодні ж Комітет оновлює свою місію: це вже не просто дорадчий орган – це лідерське, впливове крісло у сфері інтелектуальної власності. Головне завдання – формувати порядовий день у сфері ІВ, а не лише реагувати на ймовірні виклики.
«Ми з командою не просто продовжуємо діяльність Комітету – ми переосмислюємо його місію. Сьогодні наше завдання – стати впізнаваною експертною платформою, яка не лише супроводжує законодавчі ініціативи, а й формує порядок денний у сфері ІВ на роки вперед» – каже Юрія Романюк.
Команда – це сила
Склад Комітету – понад десять адвокатів з різних регіонів, серед яких, з одного боку, знані фахівці, а з іншого молоді правники з високим потенціалом. Юрій Романюк підкреслює: це не «закритий клуб», як інколи ставлять питання, а радше відкрита мережа професійної взаємодії, готова приймати нові обличчя: практиків, юридичних викладачів, експертів з ІТ, культури, безпеки – коротко кажучи, тих, хто мислить міждисциплінарно.
«Інтелектуальна власність – це вже давно не лише про право. Це і про безпеку, і про економіку, і про культуру, і про цифрові технології. І ми шукаємо тих, хто розуміє цей контекст» – каже Юрій.
Трирівнева стратегія на найближчі роки
Юрій Романюк окреслює ключові елементи розвитку:
- Законотворчий вплив. Комітет прагне не лише коментувати законопроєкти, а створювати їх, брати участь у робочих групах і інтегрувати європейські стандарти в українське законодавство – зокрема, через підготовку експертних висновків.
- Інформаційна рівність. Утворення аналітичних матеріалів, практичних оглядів, організація просвітницьких заходів з доступом для адвокатів з будь-якого регіону.
- Міждисциплінарність. Комітет має стати майданчиком взаємодії не тільки для юристів, але й для спеціалістів з ІТ, медіа, культури, безпеки, оскільки інтелектуальна власність вже не існує ізольовано від ширших соціально-економічних процесів
Національна система Інтелектуальної власності: кроки вперед і гальма
Війна змінює природу об’єктів інтелектуальної власності: тепер це не лише винаходи чи твори – це айдентика, символи держави, наративи, візуальні образи, які мають культурну й моральну вагу. Часто такі об’єкти подвійної природи: патентована технологія, яка водночас є державною таємницею.
Тому завдання: визріти правові підходи для захисту як розробника, так і держави надзвичайно складне й відповідальне.
Юрій Романюк влучно формулює: «Інтелектуальна власність в Україні — у фазі напівреформованого стану». Хоча інституції, такі як – Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (далі –УКРНОІВІ), вже створені, існують підстави рухатися далі, але бюрократичні бар’єри гальмують імплементацію принципових змін.
Серед законопроєктів, які Комітет активно підтримує або відслідковує:
№ 2259 — реформа патентного законодавства;
№ 9383 — удосконалення патентного законодавства в умовах воєнного стану;
№ 6464 — імплементація Директиви 2004/48/ЄС про захист інтелектуальної власності;
№ 13110 та № 131111 — майнові права на об’єкти ІВ, створені у зв’язку з військовою службою.
Існує важливий інституційний проект – створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності («ІР-суд») — який має дати нову якість судочинству: швидкість, єдину практику, спеціалізованих суддів, і, що важливо, сигнал для інвесторів про дієві механізми захисту інтелектуальної власності.
Із інтерв’ю Голови Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, Юрія Романюка, чітко випливає наступне: Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності – це не просто формальний дорадчий орган. Це живий, амбітний хаб професіоналів, орієнтований на стратегічний розвиток. Обираючи відкритість, міждисциплінарність і активну присутність у процесах законотворчості, Комітет сам формує свою місію: виступати мостом між практикою, правом і державними структурами. Він прокладає шлях до правової системи, здатної захищати інтелект і водночас слугувати фундаментом сталого розвитку України на тлі глобальних викликів.
