Хто такий Бенксі?
Особистість художника, всесвітньо відомого своїми соціально критичними роботами, досі залишається загадкою. Відомо лише те, що він із Брістоля, а девіз його життя – творити добро.
Кадр із документального фільму “Вихід через сувенірну крамницю”, режисер Бенксі (с) 2010 Paranoid Pictures
Наприкінці 90-х років він почав займатися традиційним графіті – малював аерозольним балончиком від руки. Але на початку 2000-х років, Бенксі вирішив користуватися трафаретами, щоб скорочувати час малювання. Стріт-арт, якщо він створений без відповідного дозволу влади або власників приміщень є незаконним, а хорошого стріт-арт художника відрізняє від посередніх швидкість виконання роботи. Бенксі сам зізнався, що малювати достатньо швидко у нього не виходило, тож трафарети здалися кращим варіантом.
І це рішення Бенксі піднесло його на вершину стріт-арт мистецтва – з використанням трафаретів, почався його творчий зліт.
У Бристолі, коли Бенксі не був всесвітньо відомим, держслужби влаштовували справжні війни з громадськими організаціями – перші хотіли змити малюнки художника, а другі намагалися їх зберегти.
Таємниця справжнього імені художника стала невід’ємною частиною його піар-кампанії і Бенксі перетворився у повноцінний бренд. Він ніколи не показував власного обличчя, а єдина його медійна поява – це інтерв’ю для власного документального фільму “Вихід через сувенірну крамницю” (2010 рік), але і тут він сховав себе у тіні та змінив голос. Картина розповідає неймовірну, але правдиву історію про те, як ексцентричний буржуа французького походження, що проживає в Лос-Анджелесі, перетворившись на кінодокументаліста, спробував відшукати Бенксі і потоваришувати з ним. Картина, до речі, отримала номінацію на “Оскар”.
Ставлення Бенксі до авторського права
«Ви компанія, яка бажає отримати ліцензію на мистецтво Бенксі для комерційного використання? Тоді ви прийшли в правильне місце – ви не можете. Лише Служба боротьби зі шкідниками має дозвіл на використання або ліцензування моїх робіт. Якщо хтось інший надав вам дозвіл, ви не маєте дозволу. Я написав “авторське право для невдах” у своїй (захищеній авторським правом) книзі і досі заохочую будь-кого брати і змінювати мої роботи для власної розваги, але не для отримання прибутку або щоб виглядало так, ніби я щось схвалив, коли я цього не робив. Дякую»
Саме таку інформацію ви можете знайти на офіційному сайті Бенксі у розділі Ліцензування (https://www.banksy.co.uk/licensing.html).
На початку кар’єри Бенксі відмовився визнавати роль авторського права в житті кожного митця і постійно викладав в інтернет власні роботи для використання їх іншими людьми.
“Авторське право – для невдах” (книга Бенксі “Wall and Piece” 2007 року) – знаменитий афоризм, який належить Бенксі. Однак часи, коли він не сприймав інтелектуальну власність, давно пройшли.
У 2018 році Бенксі не вистояв перед потоком сувенірної продукції, підробок і несанкціонованих продажів його робіт, і вперше подав позов – до музею Mudec в Мілані. Музей займався продажем листівок та інших предметів із зображеннями графіті в рамках виставки “Мистецтво Бенксі — візуальний протест”. Позов надійшов від агентства Pest Control — воно займається купівлею робіт художника. Тоді суд виніс рішення на користь Бенксі.
Крім того, на сайті художника в 2018 році писали, що безліч експозицій творчості Бенксі проводяться без узгодження із самим художником.
Однак, ще тоді експерти помітили, що якщо Бенксі продовжить подавати позови, то зіткнеться з труднощами у визначенні авторських прав, оскільки цей процес вимагає розкриття його справжнього імені. Таке зауваження експертів було вірним.
У вересні 2020 року Бенксі програв суд виробнику листівок Full Colour Black, який друкує стріт-арт на вітальних листівках. У своїй продукції вони використовували одне з найвідоміших зображень художника – мавпу, одягнену в дошку для сендвічів. На деяких версіях малюнку був напис: “Смійся зараз, але одного разу ми станемо головними”.
Full Colour Black який намагався отримати авторські права на “Закоханого щура” і “В обіймах з бомбою”. Компанія, що представляє інтереси Бенксі, намагалася заборонити використання цих ілюстрацій ще з 2018 року. Але адвокатам Full Color Black вдалося довести, що ця робота – графіті, розміщене в громадському місці, яке можна фотографувати та розповсюджувати. У суді компанія перемогла, оскільки судді вважають, що Бенксі чинить “недобросовісно при реєстрації своїх робіт в якості товарних знаків”.
Як повідомляють у відомстві інтелектуальної власності Європейського союзу (EUIPO), художник реєструє свої роботи як товарні знаки, не розкриваючи свою особистість. Оскільки він не може бути визначений як справжній власник представлених робіт, у нього практично не залишається шансів для отримання прав на роботи. Адже анонімність суперечить закону про авторське право.
Після цієї справи всі роботи Бенксі знаходяться під загрозою через його анонімність. Так і сталося, вже в 2021 році EUIPO позбавило британського вуличного художника авторських прав на його роботи. Йдеться про графіті “Дівчинка з парасолькою” і “Щур з радаром”. EUIPO прийняло таке рішення, оскільки стріт-арт-художник відмовився розкривати свою особистість.
Після того, як компанія Full Colour Black почала судовий розгляд, Бенксі відкрив інтернет-магазин під назвою Gross Domestic Product задля того, щоб продавати свій власний асортимент товарів. Але цей крок був непереконливим для екзаменаторів ЄС.
“І тільки в ході поточного судового розгляду Бенксі почав продавати товари, але конкретно заявив, що вони продаються тільки для того, щоб подолати невикористання товарного знака і не задля комерціалізації товару”, – написали вони у своєму рішенні.
“Слід зазначити, що ще одним фактором, який заслуговує на увагу, є те, що він не може бути ідентифікований як безперечний власник таких робіт, оскільки його особистість прихована”, – написали вони. “Далі неможливо без сумніву встановити, що художник володіє будь-якими авторськими правами на графіті”. Оспорюваний (товарний знак) був поданий для того, щоб Бенксі мав законні права на знак, оскільки він не може посилатися на авторські права, але це ж не є функцією товарного знаку”.
В період з 2020 по 2021 Бенксі втратив авторські права на шість своїх робіт. Серед них виявилися: “Закоханий щур”, “Смійся зараз”, “Пацюк з радаром”, “Дівчинка з парасолькою”, “В обіймах з бомбою” і “Метальник квітів”. Але виграв апеляцію щодо однієї роботи.
15 листопада 2022 року художник виграв апеляцію, яка дозволила йому зберегти торгову марку на одне з його найпопулярніших зображень – Мавпу на дошці для сендвічів, зберігаючи при цьому в таємниці його особистість.
У травні 2021 року Відділ з питань анулювання рішень EUIPO визнав реєстрацію зображення Мавпи Бенксі недійсною на підставі недобросовісності. Власник торгової марки подав апеляцію, і 25 жовтня 2022 року П’ята колегія скасувала це рішення та відмовила у задоволенні позову про анулювання, поданого Full Colour Black, винісши рішення не лише щодо (відсутності) недобросовісності, але й щодо розрізняльної здатності та описовості, які Відділ з питань анулювання не розглянув.
Через компанію “Pest Control Office Limited” Бенксі зареєстрував 15 EUTM на окремі твори мистецтва. Full Colour Black подала позови про визнання недійсними щонайменше 7 з них. У 6 випадках Відділ анулювання скасував знаки, встановивши, що вони були подані недобросовісно. Одну справу призупинено (щодо повторно поданого знака “Flower Thrower”), і лише в одній з 6 справ, а саме в тій, що розглядається тут, “Pest Control” подала апеляцію – і успішно.
В 2022 році Бенксі звинуватив модний бренд Guess у використанні зображення “Метальника квітів” на вітрині лондонського магазину
У розлюченому дописі в Instagram пранкер зі світу мистецтва запросив підписників пограбувати магазин Guess на Ріджент-стріт у Лондоні, написавши: “Вони скористалися моїми роботами, які я намалював: “Вони допомогли собі з моїми роботами, не питаючи, як може бути погано, якщо ви зробите те ж саме з ними?”. Guess ще не відреагував на звинувачення, хоча співробітники магазину закрили цю локацію для відвідувачів, приховали репродукцію культової картини Бенксі “Метальник квітів” у вітрині та посилили охорону, щоб уникнути відплатних дій з боку 11,5 мільйона підписників художника.
У жовтні 2022 року бренд анонсував нову колекцію у співпраці з Brandalised, компанією, яка ліцензує впізнавані графіті-дизайни. Мега-колекціонер і співзасновник Guess Пол Марчіано навіть назвав творчість Бенксі “феноменальним впливом на популярну культуру”. Наразі не зрозуміло, чи знав чи не знав Бенксі про ліцензійну угоду Brandalised з Guess, хоча юрист з авторських прав Ліз Уорд повідомила BBC News, що Brandalised, схоже, “законно придбав роботи Бенксі через третю сторону”.
Бенксі та творчий вклад в боротьбі України в війні з агресором
Британський вуличний художник не оминув увагою війну в Україні. Восени минулого року він увіковічив себе на стінах київських будинків. Фото одного зі своїх творів Бенксі розмістив 12 листопада в Instagram із підписом “Бородянка, Україна”. На стіні зруйнованого багатоповерхового будинку художник зобразив гімнастку, яка робить стійку на руках, спираючись на руїни. Це графіті з’явилося і на офіційному сайті художника. У Бородянці, а також в Ірпені та Києві є й інші графіті, які були виконані Бенксі і PR-служба художника підтвердила його авторство. Одна з найбільш обговорюваних робіт – хлопчик, який кидає на татамі дзюдоїста, в якому дехто вгледів диктатора путіна. Міністерство оборони України опублікувало це зображення у Twitter із підписом “Ми сильніші за Давида, вони слабші за Голіафа. Можливо, Бенксі”.
В грудні, через фонд “Legacy of War” (“Спадщина війни”) Бенксі виставив на продаж 50 художніх відбитків своїх робіт на відновлення розореної війною України.
“Ми раді можливості запропонувати художній трафаретний друк відомого британського графіті-художника Бенксі”, – йдеться на сайті Фонду. Ця міжнародна благодійна організація підтримує цивільне населення в зонах бойових дій. Виручка від продажу робіт Бенксі буде повністю спрямована на фінансування гуманітарної допомоги, при цьому художник бере на себе всі витрати, пише організація.
Бенксі зробив 50 відбитків своїх робіт, вони підписані ним особисто вручну, пронумеровані та вмонтовані в дерев’яні рамки. Художник продряпав на відбитках своїх робіт свій автограф ножем для піци, що зробило кожну з них унікальною. 5000 фунтів стерлінгів (у перерахунку – приблизно 5800 євро) плюс податок – такою є вартість одного примірника, при цьому кожному покупцеві надається право купити тільки одну картину.
Руйнування від війни в Україні Бенксі побачив на власні очі на початку листопада. Тоді він залишив свій слід у Києві та його околицях новими графіті. Допомога благодійних організацій справила велике враження на вуличного художника: “В Україні я бачив, як одна з команд фонду “Legacy of War” надавала медичну допомогу деяким людям, які дуже зневірилися, в розбомбленій будівлі. Крім того, вона забезпечила цих людей обігрівачами і питною водою. Мені запам’яталися їхні доброзичливі обличчя”, – згадує Бенксі.
На сьогодні на сайті Фонду вже завершено реєстрацію для отримання можливості придбати роботи художника і та йде відбір зареєстрованих заявок для оголошення переможців найближчим часом. На сайт надійшло понад 1 мільйон запитів (і 3 500 ворожих атак з російських IP-адрес). Тих, хто зможе повісити у себе вдома унікальний витвір відомого вуличного художника Бенксі вибере комп’ютерна програма.
Попередньо оцінна вартість на мурали Бенксі на Київщині може сягати понад $1 млн.
Якщо роботи продаватимуть, наприклад, на аукціоні Сотбі в Лондоні чи Нью-Йорку, аби зібрати гроші на благодійність, то сума може сягнути до $10 млн.
Так, наприклад, відомий бренд Guess використав без дозволу роботу художника Flower Thrower для оформлення магазину, на що Бенксі закликав використовувати торговельну марку Guess також без жодних дозволів. І це далеко не перший спір між відомими брендами та так званими «вуличними» художниками. Спробуємо визначитися, кому належать роботи Бенксі та чи законно використовувати їх в комерційних цілях за законодавством України.
Власник муралів – сам вуличний художник
Бенксі – це псевдонім художника. Арт-роботи на Київщині не підписані автором, але можна вважати, що Бенксі визнав авторство, коли опублікував графіті на офіційних сторінках у своїх соцмережах.
А за відсутності інших доказів вважається, що автором є Бенксі (презумпція авторства). До того ж Бенксі опублікував відео, як створювалися роботи, тим самим ще раз підтвердив, що це його рук справа. Те, що роботи опубліковані під псевдонімом, жодним чином не применшує авторські права на них, адже створення творів під псевдонімом передбачено ст. 9-11 ЗУ Про авторське право і суміжні права.
Авторське право дозволяє арт-художникам вимагати оплату за використання твору, вирішувати, як саме його використовувати, а також забороняти використання.
Розпоряджатися роботами, зокрема продавати їх, за замовчуванням може лише автор. Проте, Бенксі – анонімний митець, його інтереси представляє компанія Pest Control Office. Вона ж зареєструвала торговельні марки на низку його робіт.
Здається це логічно: художник створив роботу, йому належать авторські права. Проте, ці роботи створенні на чужій власності й без дозволу, автор жодним чином не визначив, як використовувати ці роботи. Тому виникає питання, чи є якісь права у власника майна на якому створена робота?
Мурали належать власнику будинку
Окрім авторських прав на роботу, не варто забувати й про право власності на сам об’єкт нерухомості, на якому створений мурал.
І тут виникає конфлікт між різними правами: правом власності на об’єкт нерухомості, правом інтелектуальної власності й тим, яке ж право має пріоритет.
З однієї сторони, саме власник об’єкта нерухомості може розпоряджатися цим об’єктом, як він захоче, і художник не має права порушувати ці права. З іншої сторони, власникові будинку, на стіні якого втілено оригінал твору образотворчого мистецтва, не дозволяється руйнувати цей об’єкт без попереднього пропонування авторові твору ціни, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення.
Але тут можна класифікувати дії арт-художника як дарунок власнику будівлі, без його попередньої згоди (ст. 722 Цивільного кодексу України). Тому якщо власник будівлі негайно не заявить про відмову від прийняття такого дарунка, дарунок є прийнятим і право власності переходить власнику будівлі.
Власник – все ж таки художник, адже будівлі зруйновані
Річ у тому, що цінність стін зруйнованого будинку, без арт-робіт, близька до нуля. Але в результаті створення арт-робіт вартість такої стіни може сягати більше мільйона доларів.
Право власності припиняється у разі знищення майна (ст. 349 Цивільного кодексу України).
Тобто власники багатоповерхового будинку, який знищений і від якого залишилися одна стіна, на якій виконана арт-робота Бенксі, не мають права на роботу художника.
Після нанесення роботи Бенксі на зруйновану стіну була створена нова річ – об’єкт мистецтва, який вже може бути оцінений по іншому. В праві це називається «переробленням» (ст. 332 Цивільного кодексу України). І в такому разі вартість створеної нової речі (арт-об’єкту) істотно перевищує вартість самого матеріалу (стіни). Тому право власності на нову річ набуває саме художник. При цьому художник зобов’язується відшкодувати власникові стіни моральну шкоду.
Власник – адміністрація, адже мурал безхазяйний
Чи можна встановити достеменно, хто ховається за псевдонімом Бенксі? На разі ні. Окрім того, й не можливо встановити, чи уповноважив когось Бенксі на представлення його інтересів саме за цими роботами. Бенксі лише опублікував фото і відео в соцмережі та жодним чином не визначив, як надалі можна використовувати роботи.
В такому разі можна вважати, що ці роботи Бенксі є безхазяйною річчю, справжній власник яких – невідомий. В українському законодавстві ці роботи можуть бути передані в комунальну власність за рішенням суду (ст. 335 Цивільного кодексу України).
Для цього:
– Орган місцевого самоврядування (адміністрація), на території якої розміщені артоб’єкти, має звернутися з заявою про взяття на облік цього нерухомого майна до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
– Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
– Через один рік після взяття на облік, безхазяйна нерухома річ може за рішенням суду бути передана у комунальну власність.
– Після чого вже відповідна територіальна громада може продати ці роботи на аукціоні.
Як можна використовувати роботи Бенксі для створення продукції
Комерційне використання робіт Бенксі заборонено, про це зазначив його представник Pest Control Office:
«Ви можете використовувати зображення Бенксі для некомерційних, особистих розваг. Роздрукуйте їх у кольорі, що пасує до ваших штор, зробіть листівку для бабусі, задайте їх як домашнє завдання – будь-що.
Але ні Бенксі, ні Pest Control не надають ліцензії на використання зображень художника третім особам. Будь ласка, не використовуйте зображення Бенксі з будь-якою комерційною метою, в тому числі для випуску товарів або обману людей, щоб вони думали, що щось зроблено або схвалено художником, хоча це не так. Фраза “У своїй книзі Бенксі написав, що авторське право – для невдах” не дає вам права спотворювати інформацію про художника та вчиняти шахрайство. Ми перевірили».
А тим часом, поки інтерес до особистості художника набирає обертів, Укрпошта опублікувала лімітованим тиражем марку, де є зображення, яке створив саме Бенксі. Чи були взяті дозволи? Відповідь на це питання однозначна – сам Бенксі розмістив вже готовий вигляд марки в своєму мікроблозі. Дякуємо за розповідь про нашу прекрасну Україну та події, що відбуваються, через донесення основних меседжів миру та української перемоги через мистецтво.
