Театральна постановка – це складний та багатогранний процес, який об’єднує різні види мистецтва для створення живого виконання, що захоплює та надихає глядачів. В основі кожної вистави лежить драматичний текст або сценарій, який отримує нове життя завдяки майстерності акторів, режисерів, сценографів та інших учасників постановки.
Акторська гра – це серце театральної постановки. Актори вкладають свою душу в образи персонажів, передаючи їхні емоції, почуття та внутрішні конфлікти. Це вимагає великої майстерності, дисципліни та чутливості, оскільки кожен виступ є унікальним і неповторним.
Режисер відіграє ключову роль у створенні постановки, визначаючи концепцію, стиль та інтерпретацію п’єси. Він об’єднує всі елементи вистави в єдине ціле, працюючи над тим, щоб кожен аспект – від гри акторів до музичного супроводу – гармонійно поєднувався та підкреслював основну ідею твору.
Сценографія та костюми додають глибини та атмосфери виставі. Декорації, освітлення, звукові ефекти та костюми допомагають перенести глядача в інший час і місце, створюючи ілюзію реальності. Кожен елемент має своє значення і сприяє розкриттю теми та настрою постановки.
Музика та звукові ефекти також відіграють важливу роль, підсилюючи емоційний вплив і підкреслюючи ключові моменти вистави. Вони можуть додати динаміки, створити напругу або, навпаки, заспокоїти і надати сцені ніжності.
Коли виникає авторське право на театральну постанову
Стаття 22 Закону України «Про театри і театральну справу» передбачає, що театральна постановка вважається створеною з моменту прийняття рішення про її публічне виконання. У той же час вказаний закон дозволяє передбачити договором між суб’єктами права на театральну постановку більш ранній момент виникнення цього права. Рішення про готовність театральної постановки до публічного виконання приймається спільно постановником і театральним продюсером, якщо інше не передбачено договором між ними.
Тобто, у цій частині немає суперечностей з Законом України «Про авторське право і суміжні права» ( далі – Закон), оскільки у зазначеному законі прописано загальне правило, яке визначає, що авторські права на твір виникають внаслідок факту його створення. І у випадку з театральною постановкою момент створення визначає первісний суб’єкт – творець.
Щодо реєстрації авторських прав, то це додаткове засвідчення прав на конкретний об’єкт, театральну постановку. Свідоцтво про реєстрацію авторського права надалі може бути використано правоволодільцем як доказ в межах судового спору або при комерціалізації такого обʼєкта інтелектуальної власності. Тобто свідоцтво засвідчує та формалізує те, що відповідний об’єкт існує в певній формі. Але правовстановлюючого характеру обговорюване свідоцтво не має, воно лише засвідчує права. Для державної реєстрації авторського права субʼєкт може звернутись до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (далі – УКРНОІВІ) для подання заявки на реєстрацію, у тому числі в електронній формі.
Об’єкти прав інтелектуальної власності у театрі:
– драматичні та музично-драматичні твори (п’єси та лібрето, опери чи оперети);
– сценарні твори (у театрі вони зустрічаються рідше, ніж у телебаченні чи кіно, проте сценарій може бути й у масового свята);
– хореографічні твори та пантоміми;
– музичні твори з текстом та без тексту;
– твори живопису та сценографічного мистецтва (тобто робота художника-сценографа, художника з костюмів, художника ляльок тощо);
– інші твори.
Кому належить вся постановка вистави
На відміну від фільму (аудіовізуального твору), володарем майнових прав на яких є виробник, авторське право на театральну постановку загалом закон не закріплює ні за ким.
Вистава – складний твір. Права на використання кожної його частини (літературного твору, музики, декорацій тощо) передаються театру автором за окремим договором. Якщо в цих договорах між театром та авторами вистави обумовлено передачу театру прав на використання конкретних творів у конкретній постановці на певний термін на певних умовах (у тому числі фінансових), то це не означає, що театру переходять якісь майнові авторські права на всю постановку загалом. Театр лише має сукупність прав використання тих чи інших творів, що становлять виставу.
Адміністрації театрів необхідно пам’ятати, що відповідно до Закону усі майнові права автора (права на використання твору) або виконавця, які не включені до договору з ним, не вважаються переданими. Якщо автор п’єси за договором не передавав театру право знімати постановку на відео та розповсюджувати касети, то це театру заборонено.
Автор також може бути проти будь-якого не обумовленого у договорі використання свого імені, прізвища, зображень, біографії. Принцип свободи договору дозволяє включати до нього будь-які умови, що не суперечать законам. Якщо автор не хоче, щоб його фотографія використовувалася на рекламній продукції театру, він може включити цю умову в договір. Якщо театр має такі плани, то теж все це необхідно згадувати в договорі. Якщо в основному договорі такі положення відсутні, можна укласти додаток до договору, або додатковий договір.
Які особливості та умови показу іноземних ліцензійних вистав з придбанням прав на них, у разі коли художня і комерційна цінність однакова на них на високому рівні
Поки твір охороняється авторським правом, для його показу потрібно обовʼязково отримати дозвіл (ліцензію). Художня та комерційна цінність твору – суб’єктивні оціночні категорії, що не визначені чинним законодавством та не впливають на надання правової охорони твору.
В будь-якому разі, незалежно від художньої та комерційної цінності потрібно укладати договір і визначати в ньому всі особливості та умови показу, а саме: умови використання твору, розмір грошових виплат, порядок їх здійснення, тощо.
Необхідно звертати увагу не на художню або комерційну цінність, а на те, чи охороняється обʼєкт авторським правом, знову ж таки, поки він охороняється, діють майнові права на обʼєкт інтелектуальної власності, тому необхідно отримувати згоду на його показ.
Отже, авторські права в театрі охоплюють широкий спектр інтелектуальної власності, пов’язаної з театральною постановкою. Це включає захист прав на драматичні твори, сценарії, музику, хореографію, сценографію, костюми та інші елементи вистави. Авторське право гарантує авторам контроль над використанням їхніх творів, включаючи право на постановку, адаптацію, публічне виконання та розповсюдження.
Власники авторських прав мають можливість укладати ліцензійні угоди, що дозволяють іншим фізичним та юридичним особам використовувати твори авторів на певних умовах, що сприяє розвитку театральної індустрії та культурного обміну. Порушення авторських прав може мати серйозні юридичні наслідки.
Загалом, авторські права в театрі відіграють ключову роль у захисті інтересів творців, стимулюючи їх до створення нових робіт і забезпечуючи правову базу для справедливого використання їхніх творів у театральних постановках.
інтелектуальна власність / авторське право / актори / мистецтво / постановка / театр
