Вільне використання об’єктів авторського права і їх оцифрування
Пунктом 2 ст. 24 Закону України “про авторське право і суміжні права” передбачено вільне використання творів музеями з відкритим доступом для відвідувачів. У зазначеній статті визначено:
1) використання цитат, включаючи їх переклад з інших мов, з правомірно опублікованих творів, у тому числі статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору (повідомлення), до якого цитати включаються, із семантичним та/або графічним виділенням меж цитати;
2) відтворення, у тому числі в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах для забезпечення та реалізації освітнього процесу або з метою наукових досліджень, якщо такі дії не мають самостійного економічного значення, в обсязі, що відповідає визначеній меті, за умови, що:
обсяг такого використання відповідає визначеній меті;
використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи.
Розберемо новий випадок вільного використання в авторському праві, який стосується музеїв.
Музей так само має право здійснювати відтворення в будь-якому форматі на будь-якому носії, яке також охоплює оцифрування – для відновлення пошкодженого або заміни загубленого твору за умови, якщо немає іншого варіанту виготовлення цього примірнику в обсязі, необхідному для такого збереження. Також буде доречним підкреслити нове положення в Законі України “Про авторське право і суміжні права”, а саме Інтерактивне надання доступу.
Інтерактивне надання доступу – це розповсюдження об’єктів авторського права та/або суміжних прав до публіки за допомогою кабелю або без нього, включаючи Інтернет та інші мережі.
На сьогодні ми часто можемо зустріти термінали (компьютери, планшети, електронні пристрої тощо) в музеях, але за умови, що надання доступу до твору буде здійснюватися тільки в межах конкретної території музею.
Пункт 25 ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” вказує на те, що музей має право безоплатно, без дозволу автора чи правовласників, спадкоємців здійснювати інтерактивне надання доступу до твору в електронній/цифровій формі.
Розділення понять у музейній колекції: твір та авторське право на твір
Розділення понять твору у музейній колекції на матеріальний об’єкт та об’єкт авторського права є, в першу чергу, важливим для захисту інтелектуальної власності власника прав та законного користування творами.
Матеріальний об’єкт – це фізичний предмет, де зберігається твір, який може переміщатись в просторі та володіти таким твором може будь-хто.
Об’єкт авторського права – це сам твір, на який має право автор, правовласники чи спадкоємці, незалежно від того, де знаходиться фізичний об’єкт.
У музейній колекції може бути матеріальний об’єкт твору, який може належати музею чи приватній особі, але авторські права залишаються у власності автора, правовласника чи спадкоємців. Отже, для використання такого твору з музейної колекції потрібен дозвіл від власника авторських прав, незалежно від права власності на матеріальний об’єкт.
Використання творів музейних колекцій з комерційною метою
З точки зору права інтелектуальної власності, музей, в якому знаходяться твори (об’єкти) на зберіганні, якщо такі твори охороняються авторським правом та музею передані майнові права на підставі договору із власником прав або отримані внаслідок спадкування.
Музеї можуть шляхом здійснювати управління та розпорядження правами шляхом укладання договору з іншими фізичними або юридичними особами, які хочуть з комерційною метою використовувати певний музейний експонат, отримуючи на це офіційний дозвіл від музею.
Але якщо твір перейшов у суспільне надбання за умовами cтатті 32 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, можна вільно використовувати твір з комерційною метою без отримання на це згоди від власника прав.
Які права мають співробітники, які створили твір в музейних установах?
Якщо твір вважається «твором, створеним за наймом», що означає, що такий твір зкреативили у межах службових обов’язків самі працівники, та призначений для того, щоб бути частиною колекції музею, тоді музей, як правило, вважається власником авторських прав на результати такого креативу. У цьому випадку працівники можуть не мати права власності на твір.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України “Про авторське право і суміжні права”: Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Тому якщо співробітник музею створив твір, то він автоматично стає автором цього твору. АЛЕ якщо в службових обов’язках або договорі про передачу прав зазначено створення конкретного об’єкту, який потім буде захищатися за законодавством, тоді правами на такий об’єкт володітиме сам музей, як роботодавець.
Хто має дозвіл на використання зображень музейних експонатів
Спочатку треба визначити, що саме це за твір (об’єкт). Якщо твір належить до суспільного надбання, дозвіл на використання зображення не потрібен, але потрібен дозвіл від автора чи особи, яким
належать майнові права на фотографічний твір, якщо такі є.
В цьому випадку ми повинні посилатись на законодавством України, бо авторське право на фотографічні зображення музейних експонатів належить музею, як власнику експонату. Якщо фотографії були зроблені музейним працівником, то авторське право на них належить музею, як роботодавцю.
Можливість укладання договорів про надання дозволу на використання творів з третіми особами повинно відбуватися в межах належних музею прав та чинного законодавства про авторське право.
Якщо ви плануєте використовувати фотографії музейних експонатів у комерційних цілях, то вам необхідно отримати дозвіл від музею або автора твору.
Перспективи розвитку музейної справи в умовах цифровізації та популяризації метавсесвіту
Розвиток цифрових технологій у музейній справі відкриває безліч перспектив та можливостей для подальшого розвитку цієї галузі. Український музейний сектор активно розвивається завдяки цифровізації та популяризації метавсесвіту. Завдяки цифровим технологіям музеї створюють свої онлайн-ресурси, доступні для відвідувачів з усього світу. Це дає можливість пропонувати нові формати експозицій та екскурсій, які використовують інтерактивні історичні сценарії. Крім того, цифрова технологія дозволяє зберігати та досліджувати культурну спадщину.
Наприклад, ми можемо спостерігати за NFT — це унікальні цифрові активи, перевірені в мережі блокчейн, що робить їх безпечними та цінними. Хоча використання NFT все ще відносно нове, деякі музеї вже почали досліджувати їх потенціал.
NFT мають різні цікаві застосування в музеях. Одним із них є створення віртуальних виставок, які пропонують відвідувачам інтерактивний досвід занурення. Прикладом цього є Музей криптографічного мистецтва (MOCA) у Нью-Йорку, який представляє цифрове мистецтво та використовує NFT для перевірки та торгівлі творами мистецтва. Інше використання NFT – це використання технології блокчейну для моніторингу походження та власності на твори мистецтва. Зберігаючи постійний запис у блокчейні, музеї можуть засвідчити справжність творів мистецтва та уникнути крадіжки чи шахрайства. Крім того, музеї досліджують NFT, як засіб отримання прибутку та підтримки своєї діяльності. Наприклад, музей Лувр у Парижі продав обмежене видання NFT своєї знаменитої картини «Мона Ліза», що зібрало понад 100 000 доларів США доходу.
Загалом, NFT мають потенціал революціонізувати те, як ми сприймаємо мистецтво й артефакти в музеях і взаємодіємо з ними, водночас відкриваючи нові перспективи для музеїв у створенні прибутку та досягненні своїх цілей.
Робимо висновок, що цифрові технології є невід’ємною частиною розвитку всесвітньої музейної справи, і Україна не є виключенням.
