Авторська та видавнича долі: як виплачують роялті в країнах Європи та Північної Америки

Тенденції розвитку механізму збору роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності нестримно набирають обертів. Так, в західному світі (країни Європи та Північна Америка) вже давно існують такі поняття, як авторська доля (autor’s share) та видавнича доля (publisher’s share). А ми розберемо різницю між цими поняттями, систему збору та виплати роялті у західному світі.

В країнах Європи та Північній Америці структуру прав на пісню сприймають дещо простіше, ніж, наприклад, в Україні, а саме прийнято поділяти таку структуру пісні умовно на 2 частини:

  1. Композиція – тобто безпосередньо музика та/або текст пісні;
  2. Основний запис – запис, на якому містяться безпосередньо виконання голосом такої пісні та запис фонограми такого виконання;

У цій статті нас цікавить лице композиція та 2 види виплат роялті, що нараховуються за використання пісні, а саме: роялті за виконання (performance royalties), коли відбувається так зване живе (live) виконання голосом та/або гра на музичних інструментах композиції та механічні роялті (mechanical royalties), що утворюються, коли композицію відтворюють на матеріальному носії та/або відтворюють в цифровому вигляді.

При цьому, роялті за виконання пісні поділяються теж на 2 види: доля автора (writer’s share) та доля видавця (publisher’s share). Ці долі також пропорційно до відсотків прав на композицію й виплачуються: 50% та 50% відповідно. Наприклад, якщо роялті за виконання пісні складає 100$, то з них 50$ виплатять власнику долі автора (тобто, самому автору тексту та/чи музики), а ще 50$ – виплатять видавцю, як власнику цієї долі  прав на пісню.

Як розмежувати долю автора та долю видавця?

Доля автора – це відсоток прав щодо створеної автором композиції, яка завжди буде належати автору. Таку долю прав не можна відчужити (передати), вона залишається за автором і виплачується лише такому автору. Доля автора виникає з моменту створення композиції.

При цьому, важливо запам’ятати, шо така доля автора не виникає тоді, коли композицію матеріально відтворюють, або відтворюють у цифровому вигляді – це не пов’язано. Тобто, не можна отримати винагороду долі автора із «механічних роялті» (права на механічне відтворення композиції). Так звані, «механічні роялті» не діляться на writer’s share (доля автора) та publisher’s share  (доля видавця) – існують «механічні роялті» лише в частині publisher’s share.

Доля автора напряму виплачується такому автору місцевими організаціями колективного управління.

Доля видавця – це відсоток зібраної винагороди за права щодо створеної композиції, який виникає у автора та існує у автора до тих пір, поки такий автор не підпише договір про передачу прав із видавцем.

Наприклад, якщо автор записав пісню та не має жодного контракту із видавцем (умовний лейбл), то саме автор будете вважатися видавцем своєї композиції до моменту, поки у автора не буде налагоджена робота із видавцем (тобто, не буде підписано договір про передачу прав). Такі організації колективного управління, як GEMA – у Німеччині або SACEM – у Франції будуть збирати publisher’s royalties (долю видавця) та виплачувати автору напряму до моменту, поки автор не укладе відповідного договору про передачу прав із видавцем.

Якщо автор підписує договір про передачу прав із видавцем, то тоді видавець буде отримувати роялті в частині видавничої долі (publisher’s share), а також відсоток власної комісії за те, що провели роботу щодо збору та виплати такої долі автору.

Щодо розрахування суми роялті в частині видавничої долі (publisher’s share). Так, наприклад, якщо за договором із видавцем визначено комісію за збір та розподіл коштів автору в частині видавничої долі в розмірі, наприклад, 15%, а роялті за використання пісні складають умовно 100$, то автор отримає винагороду у розмірі 50$ (авторська доля) та інші 50$ (доля видавництва) будуть виплачені за мінусом комісії видавця (15% = 7,5$) та становитимуть 42,5$. Винагорода, яку отримає автор складатиме 92,5$, а видавництво отримає 7,5$ – яка і складає комісію видавця.

Важливим є те, що деякі такі організації колективного управління (в залежності від вашого місця реєстрації) можуть вимагати укладання договору про передачу прав між автором та видавцем, щоб саме видавець збирав publisher’s share (долю видавця) і отримував відсоток за зібрані роялті щодо прав за композицію.

В Україні поки що таких понять, як авторська доля (writer’s share) та видавнича доля (publisher’s share) в законодавстві немає, тому видавці (лейбли, правовласники тощо) отримують свій відсоток повністю від усієї суми роялті, а не лише від тієї половини (долі видавця), що, на превеликий жаль, тільки збільшує кишеню самого видавця, а не автора композиції.

 

/ / / /