Україна вже не перший рік позиціонує себе як одна з найшвидших цифрових держав у світі. Онлайн-послуги, електронні документи, застосунок «Дія» – усе це стало нормою. Але сьогодні держава говорить уже не просто про цифровізацію, а про наступний етап – агентивну державу (agentic state).
Це не просто нова технологічна ініціатива. Це спроба змінити сам принцип взаємодії між державою і громадянином – зробити систему проактивною, такою, що не чекає звернення, а сама пропонує рішення.
Ідея активно обговорюється Міністерством цифрової трансформації України (далі – Мінцифри) та представлена як стратегічний напрям розвитку країни до 2030 року. Україна планує стати одним із глобальних лідерів у впровадженні штучного інтелекту в державному управлінні.
Що таке «агентивна держава» і чим вона відрізняється від цифрової
Коротко: цифрова держава – це коли сервіс працює онлайн і зручніше. А агентивна держава – це коли система сама розуміє, що потрібно громадянину, і пропонує рішення проактивно, часто використовуючи штучний інтелект (далі – ШІ).
Міністр цифрової трансформації України оголосив, що ця концепція не просто технологічний тренд, а новий рівень взаємодії держави та людей. Головна ідея така: ШІ не просто спрощує процедури, а допомагає державі розуміти потреби громадян і діяти на їх користь – замість того, щоб чекати від громадян запитів.
Це схоже на те, як у психології поняття «agentic state» означає, що людина стає «агентом» чи виконавцем волі іншої особи чи органу – в ситуаціях, коли вона перестає діяти самостійно і сприймає свою роль як частину більшої системи. Такий «стан агентності» у державному контексті трансформує роль державних послуг – вони стають не лише доступними, а й проактивними, або спрямованими на те, щоб попередити проблему, активувати рішення і підтримувати людину.
«Зараз ми знаходимося на етапі, коли трансформуємо концепцію з Digital state до Agentic state. Ми вже є першою країною, яка запустила агентивні послуги. І це тільки початок», – заявив екс очільник Мінцифри Михайло Федоров зі сцени WINWIN Summit.
Конкретні плани та амбіції Мінцифри
Мінцифра разом з міжнародними партнерами розробило дорожню карту впровадження агентивного підходу. За цим планом:
- до 2030 року 90 % українців мають регулярно користуватися ШІ у житті й роботі;
- усі державні сервіси у застосунку «Дія» мають працювати через агентивних «ШІ-помічників»;
- у кожному міністерстві з’являються спеціалісти з інтеграції ШІ у роботу;
- Україна має стати одним із лідерів у впровадженні ШІ серед інших держав світу.
Перші кроки вже видно: у застосунку «Дія.AI» тестують ШІ-асистента, який допомагає громадянам отримувати довідки та відповіді на питання без участі чиновників. Але поки що цей інструмент дає правильний результат менш ніж у третині випадків – і це показує, скільки ще роботи попереду.
Чому це важливо (і водночас непросто)
Концепція агентивної держави – це не просто технологія, це новий підхід до взаємодії між державою та людьми. По суті, держава намагається не чекати, доки громадянин щось запитає, а передбачати його потреби. Це має потенціал зробити послуги швидшими, доступнішими й менш бюрократичними.
Але є чимало питань і ризиків:
- як гарантувати, щоб ШІ-рішення були справедливими і не дискримінували певні групи населення;
- хто відповідатиме за помилки алгоритмів;
- як захистити персональні дані громадян;
- чи не призведе це до того, що люди будуть менше контролювати те, що відбувається з їхніми справами?
Ми, як юристи, щодня працюємо з питаннями цифрових прав, персональних даних і технологічних ризиків. І в реалізації ідей агентивної держави є кілька важливих юридичних аспектів, про які варто пам’ятати:
- Правова відповідальність – якщо ШІ пропонує рішення, хто відповідатиме, якщо воно помилкове?
- Захист даних – без чітких правил обробки персональних даних ризики витоку або неправомірного використання істотно зростають.
- Прозорість алгоритмів – кожен громадянин має знати, як і на основі чого система приймає рішення.
- Доступ до правосуддя – технології не повинні замінювати можливість оскаржити рішення у незалежних судах або органах.
У правовому полі ці питання вже активно обговорюють, і світі з’являються перші нормативні стандарти щодо етики та відповідальності ШІ.
Агентивна держава – це логічний крок після цифрової трансформації. Агентивна держава пропонує не просто цифрові сервіси, а використання ШІ, як «агента» для покращення державних послуг, передбачення потреб громадян і швидкої реакції на виклики часу. Але успіх цієї ідеї залежить не тільки від технологій, а й від правового, етичного та соціального підґрунтя, яке ми зможемо для неї створити.
Якщо ви хочете краще розуміти юридичні аспекти впровадження ШІ в державні та корпоративні процеси, правильно оформлювати договори, захищати персональні дані або створювати внутрішні політики для роботи з новими технологіями – звертайтеся до нас, у юридичну компанію АО «Правничий дім «Копірайт». Ми допоможемо вам не лише адаптуватися до змін, а й використовувати їх на свою користь.
