Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам

авторское право на несколько лицЗа згодою власника одна або декілька осіб можуть стати співвласниками патенту/свідоцтва. Для цього власник повинен укласти з майбутнім співвласником (співвласниками) договір про передачу права власності на об’єкт інтелектуальної власності, який має бути підписаний сторонами і містити їх прізвища, ім’я та по батькові (для фізичної особи) або повне офіційне найменування юридичної особи (згідно з їх найменуванням у Статуті та печатці) та ї повні адреси.

Якщо один або декілька, але не всі співвласники, за будь-яких обставин бажають передати своє право власності на об’єкт на користь інших співвласників, договір про передачу права власності укладається між співвласниками, які відмовляються від свого права власності та передають свою частину прав, та співвласниками, які приймають цю частину і залишаються власниками патенту/свідоцтва. Договір, в такому випадку, підписується, з однієї сторони, співвласниками, які відмовляються від патенту/свідоцтва, з іншої. – тими, що залишаються.

Якщо один або декілька, але не всі співвласники свідоцтва/патенту, бажають передати своє право власності будь-якій іншій особі (особам), договір про передачу права власності на об’єкт промислової власності укладається між всіма власниками та особами, яким передається право власності у спів власність (правонаступниками). У договорі необхідно чітко зазначити, хто конкретно із співвласників передає своє право, кому воно передається та хто буде володіти патентом/свідоцтвом після такого передання. У цьому випадку необхідна згода тих власників, які залишаються володіти патентом/свідоцтвом. Тому такий договір, з одного боку, підписується всіма власниками патенту/свідоцтва, а з іншого боку правонаступниками, тобто власниками, які залишаються володіти патентом/свідоцтвом, та особами, які набувають права власності за договором.

Інакше кажучи, ті власники, які не передавали своє право власності на об’єкт промислової власності та які залишаються власниками патенту/свідоцтва, підписують договір двічі – від імені сторони, що передає права, та сторони, що їх приймає.

Дане питання окреслене в нормах Глави 35 ЦК України, в статтях, які характеризують різні форми здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам. Проте, спочатку зазначимо які саме форми дають можливість стверджувати про права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам:

  • співавторство (ЦК України та ст. 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права»);

Ст. 436 ЦК України Співавторство: « 1. Авторське  право  на  твір,  створений  у   співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин,  кожна  з  яких може  мати ще й самостійне значення.  Частина твору,  створеного у співавторстві,  визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору. 2. Кожен  із  співавторів  зберігає  своє  авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення. 3. Відносини   між   співавторами   можуть   бути   визначені договором.  У  разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно».  Ст. 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» Співавторство:

« 1. Співавторами  є  особи,  спільною  творчою   працею   яких створено твір. Авторське право на твір,  створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того,  чи утворює такий  твір  одне нерозривне  ціле  або  складається  із  частин,  кожна  з яких має самостійне значення. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Право опублікування  та  іншого  використання  твору в цілому належить всім співавторам. Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле,  то  жоден  із  співавторів  не  може  без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування,  інше використання або зміну твору. У разі  порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку. 2. Якщо  твір,  створений  у  співавторстві,  складається   з частин,  кожна  з  яких  має  самостійне  значення,  то  кожен  із співавторів має право використовувати створену ним  частину  твору на   власний   розсуд,  якщо   інше  не  передбачено  угодою  між співавторами. 3. Співавторством  є  також  авторське  право  на  інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа,  яка дала інтерв’ю, та особа, яка його взяла.Опублікування запису інтерв’ю  допускається  лише  за  згодою особи, яка дала інтерв’ю. 4. Винагорода  за  використання  твору належить співавторам у

рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше».

 

  • службові (трудові) відносини (ЦК України та ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права»);

авторское право группазгідно законодавства, особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку із виконанням трудового договору,  належать працівникові, який створив цей об’єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за трудовим договором, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якого він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.ЦК України вирізняє два види спільної власності – спільна часткова власність та спільна сумісна власність, причому спільна власність вважається частковою, якщо за договором або законом не встановлено, що зазначена власність має форму спільної сумісної. Якщо домовленістю співвласників прав інтелектуальної власності не буде встановлено іншого, то частки співвласників у спільній частковій власності вважаються рівними і право власності буде здійснюватися ними за їх згодою. Розмір частки, якщо він не встановлений домовленістю між співвласниками або законодавством, визначається з урахуванням вкладу кожного із співвласників у створення об’єкта. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Доходи, що надходять від використання майнових прав, повинні розподілятися між співвласниками відповідно до їх  часток у праві спільної власності, хоча домовленістю між співвласниками може бути встановлений і інший порядок розподілу.Тобто, за відсутності інших прямих домовленостей, якщо об’єкт інтелектуальної власності створюється працівником в порядку виконання службового завдання, такий працівник і його роботодавець:1)      набувають спільної часткової власності на такий об’єкт;2)      частки робітника і роботодавця в спільній частковій власності є рівними;3)      роботодавець може розпоряджатися майновими правами лише за згодою робітника;4)      доходи від реалізації майнових прав будуть розподілятися між працівником і роботодавцем порівнуЗрозуміло, що такі умови навряд чи можуть задовольнити роботодавця, тому правовідносини між робітником та роботодавцем формалізуються відповідними договорами. Враховуючи це, при укладенні трудового договору сторони не зв’язані обов’язками щодо належності майнових прав повністю або частково одній стороні. Чи по розділенню прав за взаємною згодою. Через це, сьогодні вкрай важливим для сторін трудової угоди є питання відображення в такій угоді саме аспектів, пов’язаних з правами інтелектуальної власності на об’єкти авторського права, створені у зв’язку із виконанням трудового договору, в якій повинні бути повністю, детально та однозначно визначені, формалізовані та погоджені сторонами.Ст. 429 ЦК України Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору:«1. Особисті  немайнові  права  інтелектуальної  власності  на об’єкт,  створений  у  зв’язку  з  виконанням  трудового договору, належать  працівникові,  який  створив  цей  об’єкт.  У  випадках, передбачених    законом,    окремі    особисті   немайнові   права інтелектуальної  власності  на  такий   об’єкт   можуть   належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.2. Майнові   права   інтелектуальної   власності  на  об’єкт, створений у зв’язку  з  виконанням  трудового  договору,  належать працівникові,  який створив цей об’єкт,  та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

  1. Особливості здійснення майнових  прав  інтелектуальної власності на об’єкт,  створений у зв’язку з  виконанням  трудового договору, можуть бути встановлені законом».

Ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» Авторське право на службові твори:« 1. Авторське  особисте  немайнове  право  на  службовий  твір належить його автору. 2. Виключне   майнове   право   на  службовий  твір  належить роботодавцю,  якщо  інше   не   передбачено   трудовим   договором (контрактом)  та  (або)  цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. 3. За  створення  і  використання  службового  твору   автору належить  авторська  винагорода,  розмір  та  порядок виплати якої встановлюються   трудовим   договором   (контрактом)   та    (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем».

 

  • за договором замовлення (виконання замовлення);

авторское право для группы людейЗа загальним правилом майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням. Належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. Тобто, якщо між суб’єктами не було укладено договору або був укладений договір, що не передбачав прямо питання інтелектуальної власності, то права належать спільно творцеві і замовникові. Така ситуація є досить поширеною в господарській практиці. Укладаються, наприклад, договори підряду про створення науково-технічної продукції або договори на виконання робіт, предметом якого є створення об’єкта авторського права, в яких не визначається приналежність майнових авторських прав. До таких договорів будуть застосовуватися положення, зазначені вище для правовідносин спільної власності.Оригінал твору образотворчого мистецтва, створений за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором.Умови договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об’єкта на створення інших об’єктів, є нікчемними.Згідно чинного законодавства про авторське право належність майнових авторських прав на об’єкти, створені на замовлення прямо законом не обумовлена. Є лише посилання на «авторський договір замовлення», за яким автор зобов’язується створити у майбутньому твір на умовах, що передбачені цим договором, і передати його замовникові. Також встановлено, що авторським договором замовлення може також бути передбачена виплата замовником авторові авансу, як частини авторської винагороди. Зазначені положення вказують на те, що по-перше, у випадку створення твору за замовленням обов’язково має бути укладений відповідний авторський договір, а по-друге, обов’язкової наявності будь-яких інших, специфічних і окремих правочинів, крім тих положень, що будуть відображені в цьому договорі, законодавством прямо не передбачені.      Ст. 430 ЦК України Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням «1. Особисті  немайнові  права  інтелектуальної  власності  на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта. У випадках,  передбачених законом,  окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий  об’єкт  можуть  належати замовникові. 2. Майнові   права   інтелектуальної   власності  на  об’єкт, створений за  замовленням,  належать  творцеві  цього  об’єкта  та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором».

  • Передача прав співвласнику

Кожний із співвласників має право користуватися окремо правами інтелектуальної власності, а надавати дозвіл на використання можливо лише спільно. Що ж стосується подання позовів до суду, то даний факт є можливим кожним із співвласників окремо в належній йому частині.

Ст. 421 визначає положення щодо суб’єктів права інтелектуальної власності:

«Суб’єктами  права  інтелектуальної  власності  є:  творець (творці)   об’єкта   права   інтелектуальної   власності   (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові  та  (або)  майнові  права   інтелектуальної   власності
відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору».
Ст. 422 окреслює підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності – право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим Законом чи Договором.Ст. 423 Особисті немайнові права інтелектуальної  власності:« 1. Особистими немайновими правами  інтелектуальної  власності  є: 1) право  на  визнання  людини творцем (автором,  виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності; 2) право   перешкоджати   будь-якому   посяганню   на   право інтелектуальної   власності,   здатному  завдати  шкоди  честі  чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права  інтелектуальної  власності, встановлені законом. 2. Особисті   немайнові   права   інтелектуальної   власності належать  творцеві  об’єкта  права  інтелектуальної  власності.  У випадках,   передбачених   законом,   особисті   немайнові   права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. 3. Особисті  немайнові  права  інтелектуальної  власності  не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.  4. Особисті  немайнові  права  інтелектуальної  власності  не можуть відчужуватися (передаватися),  за винятками,  встановленими законом». Ст. 426 Використання об’єкта права інтелектуальної власності: « 1. Способи   використання   об’єкта   права   інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. 2. Особа,  яка  має  виключне  право  дозволяти  використання об’єкта права інтелектуальної власності,  може використовувати цей об’єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. 3. Використання об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється  з  дозволу  особи,  яка  має  виключне  право дозволяти  використання  об’єкта  права інтелектуальної власності, крім  випадків  правомірного  використання  без  такого   дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.4. Умови  надання  дозволу  (видачі ліцензії) на використання об’єкта права  інтелектуальної  власності  можуть  бути  визначені ліцензійним договором,  який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону».     Ст. 428  Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам: « 1. Право  інтелектуальної  власності,  яке  належить  кільком особам спільно,  може здійснюватися за договором між ними.  У разі відсутності  такого договору право інтелектуальної власності,  яке належить кільком особам, здійснюється спільно».      Ст. 432 Захист права інтелектуальної власності судом: « 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності  відповідно  до  статті  16  цього Кодексу. 2. Суд  у випадках та в порядку,  встановлених законом,  може постановити рішення, зокрема, про:1) застосування негайних заходів щодо  запобігання  порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; 2) зупинення  пропуску  через  митний кордон України товарів, імпорт  чи  експорт   яких   здійснюється   з   порушенням   права інтелектуальної власності; 3) вилучення  з цивільного обороту товарів,  виготовлених або введених у цивільний оборот  з  порушенням  права  інтелектуальної власності та знищення таких товарів; 4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь,  які використовувалися переважно для виготовлення товарів з  порушенням права  інтелектуальної  власності  або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; 5) застосування    разового   грошового   стягнення   замість відшкодування збитків за неправомірне використання  об’єкта  права інтелектуальної    власності.    Розмір   стягнення   визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та  інших  обставин, що мають істотне значення; 6) опублікування  в засобах масової інформації відомостей про порушення  права  інтелектуальної  власності  та  зміст   судового рішення щодо такого порушення».

 

авторское правоСт. 1112 Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності « 1. За договором про створення за замовленням  і  використання об’єкта  права  інтелектуальної  власності одна сторона (творець – письменник,  художник тощо) зобов’язується створити  об’єкт  права інтелектуальної  власності  відповідно  до  вимог  другої  сторони (замовника) та в установлений строк. 2. Договір  про  створення  за  замовленням  і   використання об’єкта  права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об’єкта замовником. 3. Оригінал твору  образотворчого  мистецтва,  створеного  за замовленням,  переходить у власність замовника.  При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір  залишаються  за  його автором, якщо інше не встановлено договором. 4. Умови договору про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об’єкта на створення інших об’єктів, є нікчемними».

/

X