Особливості розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування

Перш ніж відповідати на дане питання, окреслимо таке поняття як комерційне найменування у відповідності до норм чинного законодавства. Отже, Господарський кодекс України визначає наступні положення щодо комерційного найменування:

Ст. 155 ГК України визначає перелік об’єктів інтелектуальної власності в сфері господарювання, серед яких 5 пункт належить комерційному найменуванню і зазначає, що умови захисту прав інтелектуальної власності на зазначені об’єкти, визначаються ЦК України.

Ст. 159 ГК України, в якій окреслюються правомочності суб’єктів господарювання щодо комерційного найменування:

«1. Суб’єкт    господарювання    –    юридична    особа    або  громадянин-підприємець може мати комерційне найменування.

Громадянин-підприємець  має  право  заявити   як   комерційне  найменування своє прізвище або ім’я.

  1. Відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вносяться  за  його поданням до реєстрів,  порядок ведення  яких  встановлюється  законом.  Суб’єкт   господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має
    пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб’єктом, тотожне
    комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.
  2. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне  найменування  суб’єкта   господарювання,   якщо   воно  фактично використовується ним у господарському обігу.
  3. У разі   якщо   комерційне   найменування  суб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і
    торговельної марки.
  4. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його  власника  зобов’язана  припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки».

Тепер звернемо увагу на положення ЦК України щодо визначення поняття комерційного найменування та обсягу його правового регулювання національним законодавством:

Ст. 420 ЦК України виділяє знову таки об’єкти права інтелектуальної власності, до яких належить і комерційне (фірмове) найменування, яке зазначається разом із торговельними марками (знаками для товарів і послуг) та географічними зазначеннями.

А в  Главі 43 ЦК України (ст. ст. 489-491) зазначається наступне:

Ст. 489 Правова охорона комерційного найменування

«1. Правова охорона надається комерційному найменуванню,  якщо воно дає можливість вирізнити  одну  особу  з-поміж  інших  та  не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. 2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування  є чинним з моменту  першого  використання  цього  найменування  та  охороняється  без  обов’язкового  подання  заявки на нього чи його  реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування  частиною торговельної марки. 3. Відомості  про комерційне найменування можуть вноситися до  реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

  1. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо  це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють  та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються».

Ст. 490 Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

«1. Майновими  правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право    перешкоджати    іншим     особам     неправомірно використовувати  комерційне найменування,  в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності,  встановлені законом.

  1. Майнові права інтелектуальної  власності  на  комерційне найменування передаються  іншій  особі  лише  разом  з   цілісним майновим  комплексом  особи,  якій  ці  права належать,  або його відповідною частиною».

Ст. 491 Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування:

« 1. Чинність   майнових   прав  інтелектуальної  власності  на комерційне найменування припиняється у разі  ліквідації  юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом».А також зазначимо норму ЦК України щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (ст. 1107):Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності1. Розпоряджання  майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на  використання  об’єкта  права  інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір   про  створення  за  замовленням  і  використання об’єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший   договір   щодо   розпоряджання  майновими  правами інтелектуальної власності. 2. Договір  щодо  розпоряджання майновими  правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі    недодержання   письмової  форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної  власності  такий договір є нікчемним. Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір щодо розпоряджання майновими  правами  інтелектуальної  власності  може укладатись усно.

Відповідно до ст. 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших і не вводить в  оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Таким чином, комерційне найменування – це найменування, під яким особа виступає у цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу серед інших його учасників. Воно повинно бути істинним і відповідати вимогам виключності і постійності.

Принцип істинності полягає у тому, що найменування повинно відповідати виду діяльності особи і не вводити в  оману споживачів. Відповідно до принципу виключності найменування повинно відрізнятися від інших, щоб не допускати змішування. Однак, у деяких випадках допускається виняток з цього правила: особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в  оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Це можливо, зокрема, коли суб’єкти діють у різних сферах чи на різних територіях. Постійність комерційного найменування полягає у тому, що право на нього строком не обмежене.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування  є: право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

На відміну від інших правових засобів індивідуалізації, для набуття права інтелектуальної власності на комерційне найменування не вимагається виконання формальних дій. Право на комерційне найменування є чинним з моменту першого його використання та охороняється без  обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації, незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Що ж до розпорядження та особливостей, пов’язаних із розпорядженням майновими правами інтелектуальної власності на комерційні найменування, то:

  • законодавство встановлює обмеження щодо розпорядження майновими правами на комерційне найменування – вони можуть бути передані іншій особі разом з єдиним майновим комплексом особи, якій ці права належать або його відповідною частиною. Це пояснюється недопустимістю введення споживачів в оману. Тому у разі ліквідації юридичної особи чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється ( ст. 491 ЦК України);
  • формою розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є також передача прав на комерційне найменування при правонаступництві у випадку реорганізації юридичної особи, якщо умови її проведення не передбачають збереження за особою такого найменування;
  • наступною формою розпорядження майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є надання прав на комерційне найменування разом із іншими виключними правами на підставі договору комерційної концесії.

X