Авторське право в царині моди та бізнес у авторському праві

авторское право, модаСпочатку довідка для розуміння основних термінів під час трактування авторського права у «модному» бізнесі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (надалі – Закон):

автор – фізична особа,  яка  своєю  творчою  працею  створила твір.

виключне право – майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права,  на використання  цих об’єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на  видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання  іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом. відтворення –  виготовлення  одного  або  більше  примірників  твору,  відеограми,  фонограми  в будь-якій матеріальній формі,  а  також  їх  запис  для  тимчасового  чи  постійного  зберігання  в  електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер. ім’я автора  –  сукупність  слів чи знаків,  що ідентифікують автора:  прізвище та ім’я автора;  прізвище,  ім’я та по батькові автора;  ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо.

розповсюдження об’єктів  авторського  права  і (або) суміжних прав – будь-яка дія, за допомогою якої об’єкти авторського права і (або)  суміжних  прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці,  в тому числі доведення цих об’єктів  до  відома  публіки таким  чином,  що  її  представники можуть здійснити доступ до цих об’єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

 

Порушення авторських прав у світі моди

І знову зупиняємося на питаннях саме порушення авторських прав у світі моди, тому що підстави порушення таких прав дадуть нам вичерпну відповідь, які саме елементи нас цікавитимуть для виявлення і попередження таких правопорушень.

Отже, найпоширенішим способом порушення авторських прав у «модному» бізнесі» є плагіат. Тут мова йде, наприклад, про модель одягу, яка була представлена на показі декілька місяців назад і має попит серед споживачів. Проте, є лише одна проблема – виробник такої моделі не просто забув у вас запитати про ліцензійні умови використання вашого витвору, але й стверджує, що дана модель одягу була розроблена його дизайнерами і всі спроби вирішити питання авторства мирним шляхом не закінчуються для вас успіхом. Ви втрачаєте власну репутацію, авторство та прибуток на виплату Вам законних роялті, а недобросовісний виробник залюбки користується Вашими творчими досягненнями заради власного збагачення. На жаль, у модному бізнесі – такі випадки не виключення, а правило.

При чому, тут мова йде не про концептуальний аспект створення моделі одягу, фасон тощо. Законодавчо визначено у п. 3 ст. 8 Закону, що правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які  ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Таким чином, техніка вишивки, принципи в’язання нетелей, методи побудови викройок – не є об’єктами авторського права. Однак, метод крою може бути і запатентовано, тоді вступає в дію патентне право. Тому сама викройка, інструкція з вишивки, схема в’язання – це об’єкти авторського права, оскільки тут використовується творчість, авторський дизайн, авторська сукупність різних технік для отримання творчого результату. Саме тому при передрукуванні інструкції, використанні викройок необхідно отримати дозвіл від автора.

Ключове поняття авторського права – це продукт творчої діяльності. Кінцевий вид моделі – це творчість, як основа авторського права. Використання петель, фасонів, їх змішування і поєднання фактур – це методи, способи чи принципи, тобто всі можуть користуватися зазначеними методами як і коли завгодно для створення авторського твору.

Витвори в «модному бізнесі» (моделі одягу ескізи, викройки тощо) безпосередньо відносяться до об’єктів авторського права в категорії творів образотворчого мистецтва та творів  ужиткового   мистецтва,  у  тому  числі  творів декоративного  ткацтва,   кераміки,   різьблення,  ливарства, з художнього скла, ювелірних виробів тощо,  якщо вони не охороняються законами  України  про  правову  охорону  об’єктів  промислової власності у розумінні положень ст. 8 Закону. Виключенням є лише категорія творів народної творчості (фольклору), які не мають конкретних авторів і не є об’єктами авторського права (тобто художні візерунки простих геометричних форм, вишивальна символіка тощо), але якщо створено певну схему по в’язанню, метод по поєднанню візерунків, комбінування та чергування таких узорів, то охороні підлягає не окремий узор, як об’єкт народної творчості, а сама схема, комбінація, метод, втілені в об’єктивній формі, що мають творче рішення і художню цінність. Тим більше, що по закінченню строку охорони авторського права на твір (схеми, методи, поєднання тощо), зазначені об’єкти  переходять у суспільне надбання, тобто кожен може використовувати будь-який такий об’єкт без спеціального дозволу і виплат винагороди.

Якщо Ви хочете як автор забезпечити свій захист і встановити першість щодо створення певного виду модельного одягу, використовуючи матеріальне втілення своєї роботи у вигляді ескізів, креслень, готових робіт, то можете розмістити фото моделі одягу чи сам ескіз в Інтернеті, користуючись при цьому власними виключними майновими авторськими правами щодо такого об’єкта. Це так зване оприлюднення (розкриття публіці) твору шляхом доведення до загального відома (публікація в Інтернеті), відтворення контенту (наповнення). Відповідно, будь-які подальші дії з цим фото, розміщеним в Інтернеті без дозволу правовласника, заборонені.

Коли буде виникати спір щодо авторства на твори, використані під час модних показів, то у вас буде зазначена вже дата розміщення матеріалів в Інтернеті (на власному сайті, на форумах), можливо на поліграфічній продукції (у тому випадку, коли у вас є договір із дизайнерською компанією і Акти приймання-передачі ескізів чи зовнішнього вигляду виробів із необхідними реквізитами). Або ще до публікації в Інтернеті на адресу модного будинку чи конкретної особи-митця, можна направити рекомендований лист або бандероль з повідомленням про вручення, де буде міститися схема, опис, фото, на папері чи в будь-якій електронній формі матеріальне втілення вашого об’єкта авторського права. Цей лист або бандероль необхідно не відкривати, зберігаючи як доказ на майбутнє у випадку доведення факту створення такого об’єкта раніше (на повідомленні, пакеті, листі, бандеролі буде чітко зазначено дату отримання листа і відправки такого листа. Ця дата і стане вашою відправною датою для однозначної відповіді щодо первинного авторства. Проте, якщо ваш твір дещо підкорегують, змінять, взявши за основу тільки  ідею, яка, як зазначалося вище, не підпадає під охорону як об’єкт авторського права і є лише сутністю, думкою, замислом, уявленням про майбутній втілений у матеріальній формі твір, то в такому разі це не буде вважатися порушенням авторського права.

Об’єкти авторського права охороняються одразу після їх створення, не вимагаючи додаткової реєстрації. І тому головна ідея авторського права – об’єкт  отримує охорону одразу після його створення. Критерієм охороноздатності, якщо так можна висловитися, в авторському праві є наступне: творча праця з обов’язковим об’єктивним втіленням  твору – його фіксацію за допомогою різних матеріальних носіїв.

Також, аналізуючи питання щодо однозначності чи є конкретний результат об’єктом авторського права, автору слід пам’ятати, що таким є лише той результат, який досягнуто творчою працею. І не слід забувати, що поки не доведено інше, результати інтелектуальної діяльності апріорі будуть вважатися такими, що створені творчим шляхом. Тут має місце «творча презумпція» стосовно об’єктів інтелектуальної власності.

І, звичайно, важливо, що сама по собі відсутність новизни, унікальності і (або) оригінальності результату інтелектуальної діяльності не може свідчити про те, що результат досягнуто не творчим шляхом і не визнавати його об’єктом авторського права. Тому створення із року в рік нових моделей та демонстраціях їх на показах, тренди, які змінюються почергово, повертаючись в минулі епохи, але із суттєвими корегуваннями в дусі сучасності, підпадають під категорію об’єктів авторського права і вражають своєю очевидною творчою складовою хоча б тому, що скомпоновані, поєднані в інших схемах та комбінаціях.

авторские права в модеНе слід забувати і про особисті немайнові права автора, серед яких не останню роль відіграє недоторканість твору. Змістом цього критерію є недопущення без згоди автора внесення до твору змін, скорочень і доповнень, супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями та іншими поясненнями тощо. Якщо під час опису одягу, стилів, фасонів з модних показів,  не буде помічено ніяких оригінальних зображень з самого показу, а фото зроблені вами особисто чи отримані на підставі ліцензійних зборів, при чому використання таких зображень буде в обсязі, виправданому поставленою метою (відповідно до положень ст. 21 Закону), то виплата роялті є не обов’язковою, і знайомство із автором в суді вам не загрожує.

В «модному» бізнесі принципово актуальним є питання розмежування авторського права і права власності на матеріальний об’єкт, в якому втілено твір. У відповідності до ст. 12 Закону чітко встановлено, що якщо підрядник – виробник одягу, якому за договором надав таке право щодо пошиття моделей власник авторського права – замовник (модний будинок, компанія-власник торгівельної марки одягу), то створені за авторськими ескізами роботи є лише матеріальними  об’єктами для виробника і авторське право залишається за замовником. Інша справа, коли мова йде про виконання на замовлення і ескізів одягу, і пошиття самого одягу. Тут все залежить від професійно складеного контракту на користь автора з урахуванням всіх особливостей законодавства в сфері інтелектуальної власності.

Сам же автор чи правовласник для сповіщення про належність йому виключних майнових авторських прав на твір може скористатися знаком охорони авторського права – це його право, але не обов’язок. Тому незалежно від наявності чи відсутності такого знака охорони із зазначенням року першої публікації (оприлюднення, доведення до загального відома), автор не перестає бути автором твору із всіма правами щодо цього твору у відповідності до чинного законодавства.

Але що робити на практиці аби попередити правопорушення чи вже по факту виникнення такого покарати порушника?

Теоретично процедура захисту авторських прав виглядає достатньо просто: потрібно заздалегідь потурбуватися про доказову базу, одночасно із пред’явленням відповідних претензій або безпосередньо звертатися до суду, оминаючи досудове врегулювання спору, якщо таке звернення не видається можливим чи недостатньо ефективним. Проте так просто все виглядає лише в теорії, а практика диктує свої закони, тому підготуватися треба відповідно. І одну із головних ролей відіграє кваліфіковано складена доказова база. Перш за все, слід звернути увагу на такі обставини, як наявність авторських прав (набутих чи наявних) і беззаперечного факту порушення таких прав в об’єктивному значенні.

Щодо наявності авторських прав та вашого авторства (окрім, свідоцтва про державну реєстрацію об’єкта авторського права – художнього твору), то доказом у суді можуть слугувати, наприклад, показання свідків, які повинні з’явитися до суду і надати свої пояснення. Свідки можуть підтвердити, наприклад, що саме цю модель одягу вони бачили у вас в майстерні або на показі в певний проміжок часу. І, звичайно, свідки повинні бути готові до уточнюючих запитань: за яких обставин і де бачили вказані моделі, як вони виглядають, чи добре їх розгледіли, чи не сплутали із схожими моделями одягу тощо.

Проте, більш переконливими є письмові і речові докази. Знову таки, виходячи із специфіки охорони авторського права у матеріально втілених об’єктах. До письмових доказів слід віднести: договори, Акти приймання-передачі робіт, договори на виконання замовлення, довідки, ділова переписка, журнали із зображенням моделей, документи про участь у виставках, конкурсах, змаганнях різних рівнях із зображенням творів автора, дипломи, нагороди, грамоти за створення творів, телеверсії модних показів, записи на інших електронних носіях та багато іншого. Речовими доказами слід вважати міні-моді одягу, попередні викройки, чорнові (проміжні) варіанти, окремі деталі одягу. Головним завданням перерахованих видів доказів є обов’язкове зазначення вас автором, причетність до створення твору і (або) участь в його створенні. А далі, якщо не досягнуто мирової угоди, судові процеси із відповідними вимогами компенсації, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, враховуючи ступінь порушення прав.

І, звичайно, подією в захисті авторського права на світовому рівні став судовий спір до будинку моди CHANEL. Відомий модний дім знову фігурує в судовому спорі щодо порушення авторських прав – однак цього разу вже в якості відповідача. Невідома компанія під назвою «Світ трикотажу» звинувачує французьку марку у плагіаті і підробці продукції її виробництва.

Слухання по справ відбувається у Торговому суді Парижу. Справа у тому, що як зауважує позивач, власник компанії «Світ трикотажу», у 2005 році дім CHANEL порушив всі домовленості, розірвавши контракт із зазначеною компанією, а потім використав у комерційних цілях одну із розроблених фірмою моделей одягу. Дізнався про це позивач випадково, коли його представники помітили знайомий мотив одягу у вітрині магазину в Токіо.

Адвокат модного будинку CHANEL прокоментував дані звинувачення, як нетиповий факт пред’явлення претензій щодо виробництва контрафактної продукції. Відомі модні будинки вважають, що саме їм належать виключні майнові авторські права на всю продукцію, яку виготовляють їх підрядники і вперше знайшовся опонент, який виступив проти такої звичайної практики.

Залишається тільки сподіватися, що у будинку CHANEL є все таки відповідно оформлені реєстраційні документи щодо авторських розробок і договори про передачу виключних майнових авторських прав від підрядників. Адже відомим фактом в авторському праві є тезис – хто перший, той автор, і договір вичерпно визначає між сторонами перелік та  обсяг переданих прав із вказанням строків, виплат та інших істотних умов для цього виду договору. А за спричинені збитки позивач «Світ трикотажу» вимагає компенсацію в розмірі декількох мільйонів євро, яку модний будинок CHANEL не визнає і намагається спростувати неправдиві, на його думку, звинувачення у плагіаті.

Мода у авторському праві чи авторське право на моду – це не питання, а норма роботи у сфері інтелектуальної власності. І якщо вирішення цього питання є очевидним лише для однієї із сторін і не підкріплене відповідними документами, то тягар відповідальності щодо встановлення факту порушення буде знаходитися не у майстернях дизайнерів, а в судових кабінетах.

/

X